
Електронна бібліотека/Проза
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
покрытой стеклом столешнице. Очень скоро после начала разговора он потерял нить и теперь безнадежно залип в густом и черном, как гуталин, замешанном на страхе и отрешенности, чувстве жуткой, смертельной, равнодушной ко всему усталости. Кажется, войди сейчас Баринов с автоматом наизготовку, Шахов бы даже не изменился в лице.
Мягким движением он положил перед собой лист бумаги, взял ручку с обгрызенным колпачком и — подумав с минуту — аккуратно вывел:
«Я — не жилец, и я это знаю:
Смерти страшней приближение к смерти.
Ваше жилье хуже гроба, поверьте.
Я — не жилец, я уже уезжаю…»
Он так увлекся, что не усек, чем закончился разговор шефов. Услышав недовольный окрик, Шахов поднял глаза и увидел, что оба начальника стоят перед ним. Он вскочил, засовывая листок в карман.
— Дай сюда, — протянул руку Дыбенко.
Взяв у Шахова листок, он пробежал его глазами, потом показал Феклистову, мол, «понял? что я говорил?», смял и швырнул куда-то в угол.
— Придурок, — сказал он зло. — Неизлечимый придурок.
Покачал головой и двинулся к выходу.
— Оставайся здесь, — сказал Шахову Феклистов. — Мы скоро будем.
Когда шефы вышли, Шахов опустился за стол, уронил голову на руки и заплакал.
Он даже не дернулся, когда в кабинет вошел сержант Баринов. Еще двое стали в дверях.
— Пойдем, — сказал Баринов, в упор, сверху вниз, глядя на Шахова. — Поговорить надо.
Шахов забился в угол и хотел что-то сказать, но Баринов перебил его:
— Только вякни — и конец тебе. Из этой комнаты даже на чердак посрать не выйдешь.
Шахов безнадежно завис.
— Ну, вставай давай, — повторил Баринов. — Живее. Перегнувшись через стойку, он выдернул из-за стола одеревеневшего от страха Шахова, подцепил из стопки несколько чистых бланков накладных и вышел из кабинета. Двое сопровождающих вели за ним бессловесного Шахова.
Спустившись на первый этаж, они прошли через расположение третьей роты и остановились перед дверью сушилки. Дверь распахнулась, и чьи-то руки втолкнули Шахова через порог. Баринов и двое сопровождающих вошли следом и заперли дверь.
В сушилке находилось человек пять дедов, да еще на подоконнике примостился с ворохом каких-то ведомостей старшина Чередниченко. Вопреки ожиданиям Шахова никто не стал его бить.
— Садись, — сказал один из дедов, Мазур, указывая на свернутую в тугую скатку ротную палатку.
Шахов сел. Рядом с ним расположился желчно улыбающийся Баринов.
— Послушай, военный, — обратился к Шахову Мазур, — думаю, ты хорошо понимаешь, что этим своим дневником заработал себе кучу врагов. Любой здесь, — он сделал широкий жест руками, — любой из нас готов тебя кончить. Надеюсь, ты мне веришь?
— Be… верю, — заикаясь, выдавил Шахов.
— Это хорошо, — кивнул серьезно Мазур. — А ведь очень трудно жить, когда тебя так «любят», правда?
Шахов подавленно молчал.
— Короче, щегол, мы тут посовещались и решили, каким образом ты сможешь загладить свою вину перед нами. Понимаешь ситуацию?
Шахов молчал.
— Понимаешь, — холодно улыбнулся Мазур. — Это хорошо. Так вот, у тебя есть выбор: либо ты помогаешь нам в одном деле, и тогда мы не имеем к тебе никаких вопросов, либо не помогаешь, и тогда тебе конец. Выбирай.
— Что надо делать? — хрипло спросил Шахов.
— Ничего особенного, — успокаивающим тоном произнес Мазур. — Просто-напросто ты сейчас оформишь накладную на получение сухпая, а потом пойдешь и получишь его. Для нас. И все. И мы в расчете. Делов-то, блин!
Шахов не на шутку перепугался.
— Без подписи начпрода ничего не получится, — попытался он выкрутиться.
— Правильно, — кивнул Мазур. — Вот ты накладную и подпишешь.
— Как? — не понял Шахов.
— Рукой, — объяснил Мазур. — Подпись начпрода подделывать умеешь?
— Н-нет, — замотал головой Шахов.
— Гм, тогда придется научиться.
— Ну ребята, ну пожалуйста.. — жалобно заныл Шахов. Баринов одним коротким ударом заставил его заткнуться.
— Нам твои слюни без нужды, — произнес Мазур. — Так что побереги их для начпрода.
Шахов испуганно глядел на дедов.
— Значит так, — сказал, наскучив, Мазур, — поговорим по-другому. Что такое «сулико», знаешь?
— Н-нет… — честно ответил Шахов.
— Сейчас узнаешь! — загоготали деды, пододвигаясь поближе. — Сейчас до самых гланд узнаешь!
— Правда, потом попка болеть будет… — сказал кто-то сбоку.
— Ничего, зато осанка будет лучше, — со смехом возразил Баринов.
Шахова бросило в дрожь.
— Ну ребята… — опять попробовал заныть он.
— Так мы будем снимать кино или мы не будем снимать кино? — спросил Мазур.
— Да что ты жмешься там, как целка-недавалка, урод?! — заорал из угла белобрысый мосел, которого Шахов знал по кличке Лафет. — Давай, строчи свою бумажку, а то щас елду отстрочишь!
— Ребята, извините, но я… но я…
— Мужики, а ну загните-ка мне его… — небрежно сказал Мазур.
Шахов и пикнуть не успел, как пудовый кулак опрокинул его навзничь, потом быстрые, сильные руки схватили, рванули его куда-то в сторону, и через миг он уже лежал буквой «г» на столе, и руки его под столом были связаны, а штаны и кальсоны спущены до пола. Почувствовав это, Шахов дико
Останні події
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем
- 16.06.2025|23:44Під час «Книжкового двіжу» в Луцьку зібрали 267 892 гривень на FPV-дрони
- 16.06.2025|16:24«Основи» видадуть повну версію знаменитого інтерв’ю Сьюзен Зонтаґ для журналу Rolling Stone
- 12.06.2025|12:16«Видавництво Старого Лева» презентує фентезі від Володимира Аренєва «Музиканти. Четвертий дарунок»
- 07.06.2025|14:54Артем Чех анонсував нову книжку "Гра у перевдягання": ніжні роздуми про війну та біль
- 06.06.2025|19:48У США побачила світ поетична антологія «Sunflowers Rising»: Peace Poems Anthology: by Poets for Peace»
- 03.06.2025|12:21У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
- 03.06.2025|07:14Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
- 03.06.2025|07:10Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям