Електронна бібліотека/Поезія

Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Завантажити

Сніг зігріється у руці.

В країни закінчуються бійці.

Але не закінчується повітря.

І ця западина світла - гостріше ножа,

Але ще непомітна межа,

і смерть ще непомітна.

Просто такі темрява і зима.

Ті, кого ти любиш, знають - усе недарма.

І в смутку їхньому є присмак ожини.

Тому що в слові "смерть" і в слові "любов"

немає спільних звуків, і нам обом

далі з цим жити.

Нам потім розкажуть про сніг.

Розкажуть про всіх юних, усіх ясних,

тих, що встояли між мішанини.

Їх навіть не називали на імена.

Але в них була ця країна, й вона одна

була між ними.

Просто тепер такі холоди.

І той, хто дочитав сюди,

спиниться серед рядка і затихне:

віршІ, наче душі - в них не вірять ті,

хто нічого не втрачав у цьому житті,

хто думає, ніби час - це щось застигле.

Нам із тобою потім скажуть усе.

Але є повітря. І воно всіх нас несе.

І не бійся слухати слова, що ранять.

Це наш час. Це наша перша зима.

Країна нічого не вдіє сама.

І пам´ять кожного з нас - більше, ніж пам´ять.

Хто зможе зігріти ці сніги?

Зима - це відчуття ваги

і відчуття невагомості серед снігу.

Відчуття часу, який перестав бути чужим.

Відчуття вІршів, відчуття ожин,

відчуття твого сміху.

І не закінчується світло згори.

І люди освідчуються, мов приносять дари

тому, хто знає ціну любові.

Країна глибока, ніби плесо ріки.

І дерева стоять, як жінки -

щедрі і гонорові.



Партнери