Електронна бібліотека/Поезія
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
- де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
Завантажити
+ + +
Можна я ще скажу?
що саме нас оминув цей спалах,
удар риб’ячим тілом об річкову поверхню,
думати, що нас не торкнулася паніка
травневої зелені, вихопленої з ночі
лисячим рухом прожектора.
Досі ми думали так:
не змінилось нічого,
не змінилося жодне з імен,
що пояснюють світ, що заповнюють його
телефонні книги
своєю присутністю.
А нині посеред вулиці
вимовляєш слово «любов» –
і обертаються всі,
ніби звертаєшся саме до них,
ніби саме вони несуть на собі
цю тернову корону
закоханих.
Може, саме тепер і варто сказати –
змінився контур звучання,
як річище по довгій
роботі важкого потоку.
Мова, як інше ім’я любові.
Мова, як доказ існування нашого потойбіччя –
не відступає від тебе, наче вівчарка, що саме тебе
обрала в ранковому натовпі і тепер
віддано стереже твою люту самотність.
Буде глибшою, аніж пам’ять,
буде тривалішою за видих,
і коли я відійду, то почую тебе і з того боку мовчанки.
Тому що не вигадано нічого простішого
за співання.
Нічого печальнішого, нічого чеснішого.
І тиші немає –
є лише наш страх заговорити.
І смерті немає –
є лише наш нерозбірливий почерк.
Останні події
- 07.05.2025|11:45Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»
- 07.05.2025|11:42Місця та біографії, які руйнує Росія. У Києві презентують книжку «Контурні карти пам’яті»
- 07.05.2025|11:38У Києві відбудеться презентація книги «Усе на три літери» журналіста й військовослужбовця Дмитра Крапивенка
- 06.05.2025|15:24«Читаємо ложками»: у Луцьку відбудеться перша зустріч літературно-гастрономічного клубу
- 06.05.2025|15:20Помер Валерій Шевчук
- 02.05.2025|13:48В’ятрович розкаже, як перемогли «велику вітчизняну» в Україні
- 01.05.2025|16:51V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує старт продажу квитків та імена перших учасників
- 01.05.2025|10:38В Ужгороді презентували «гуцул-фентезі» Олександра Гавроша
- 30.04.2025|09:36Андрій Зелінський презентує нову книгу «Мапа»
- 29.04.2025|12:10Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні