Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
Завантажити
+ + +
Можна я ще скажу?
що саме нас оминув цей спалах,
удар риб’ячим тілом об річкову поверхню,
думати, що нас не торкнулася паніка
травневої зелені, вихопленої з ночі
лисячим рухом прожектора.
Досі ми думали так:
не змінилось нічого,
не змінилося жодне з імен,
що пояснюють світ, що заповнюють його
телефонні книги
своєю присутністю.
А нині посеред вулиці
вимовляєш слово «любов» –
і обертаються всі,
ніби звертаєшся саме до них,
ніби саме вони несуть на собі
цю тернову корону
закоханих.
Може, саме тепер і варто сказати –
змінився контур звучання,
як річище по довгій
роботі важкого потоку.
Мова, як інше ім’я любові.
Мова, як доказ існування нашого потойбіччя –
не відступає від тебе, наче вівчарка, що саме тебе
обрала в ранковому натовпі і тепер
віддано стереже твою люту самотність.
Буде глибшою, аніж пам’ять,
буде тривалішою за видих,
і коли я відійду, то почую тебе і з того боку мовчанки.
Тому що не вигадано нічого простішого
за співання.
Нічого печальнішого, нічого чеснішого.
І тиші немає –
є лише наш страх заговорити.
І смерті немає –
є лише наш нерозбірливий почерк.
Останні події
- 27.10.2026|18:411 листопада у Львові «Брати Гадюкіни» розпочнуть свій тур Україною
- 27.10.2026|18:38Від домашньої полиці до деокупованих громад Харківщини стартував третій «Книгозбір»
- 27.10.2026|18:14Наталія Ребрик: «Юрія Станинця не тішила перспектива стати провідним радянським письменником»
- 26.10.2026|16:16У Відні презентують книгу Вероніки Чекалюк
- 23.10.2026|10:51Від домашньої полиці до деокупованих громад Харківщини стартував третій «Книгозбір»
- 23.10.2026|10:20Українці визначили 35 знакових видань Незалежності
- 23.10.2026|10:04У Львові оголосили програму Третього міжнародного фестивалю «Земля Поетів»
- 20.10.2026|15:253-го листопада піаніст-віртуоз Євген Хмара запрошує у Львівську оперу на «Піано Терапію»
- 15.10.2026|16:58У Будапешті відбувся міжнародний книжковий фестиваль за участі України
- 13.10.2026|17:08Павло Коробчук презентує нову поетичну збірку «Сажа» на фестивалі «Земля Поетів»