Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
Завантажити
+ + +
Можна я ще скажу?
що саме нас оминув цей спалах,
удар риб’ячим тілом об річкову поверхню,
думати, що нас не торкнулася паніка
травневої зелені, вихопленої з ночі
лисячим рухом прожектора.
Досі ми думали так:
не змінилось нічого,
не змінилося жодне з імен,
що пояснюють світ, що заповнюють його
телефонні книги
своєю присутністю.
А нині посеред вулиці
вимовляєш слово «любов» –
і обертаються всі,
ніби звертаєшся саме до них,
ніби саме вони несуть на собі
цю тернову корону
закоханих.
Може, саме тепер і варто сказати –
змінився контур звучання,
як річище по довгій
роботі важкого потоку.
Мова, як інше ім’я любові.
Мова, як доказ існування нашого потойбіччя –
не відступає від тебе, наче вівчарка, що саме тебе
обрала в ранковому натовпі і тепер
віддано стереже твою люту самотність.
Буде глибшою, аніж пам’ять,
буде тривалішою за видих,
і коли я відійду, то почую тебе і з того боку мовчанки.
Тому що не вигадано нічого простішого
за співання.
Нічого печальнішого, нічого чеснішого.
І тиші немає –
є лише наш страх заговорити.
І смерті немає –
є лише наш нерозбірливий почерк.
Останні події
- 30.03.2026|13:46Трамвай книги.кава.вініл на Підвальній повертається в оновленому форматі
- 30.03.2026|11:03Калпна Сінг-Чітніс у перекладі Ігоря Павлюка
- 30.03.2026|10:58У Києві оголосили переможців літературної премії «Своя полиця»
- 19.03.2026|09:06Писати історію разом: проєкт «Вишиваний. Король України» розширює коло авторів
- 18.03.2026|20:31Україна візьме участь у 55-му Брюссельському книжковому ярмарку
- 17.03.2026|10:45У Івано-Франківську відкривається нова “Книгарня “Є”
- 11.03.2026|18:35«Filling in»: Україна заповнює культурні прогалини на Лейпцизькому книжковому ярмарку 2026
- 09.03.2026|08:57Письменник-азовець Павло Дерев’янко презентує в Луцьку культове козацьке фентезі
- 06.03.2026|08:40Оголошено конкурс літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди
- 24.02.2026|15:53XХVІІ Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Остаточні результати