Електронна бібліотека/Поезія

чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Людському наступному світу...Микола Істин
Завантажити

Минала зима. Вона причинила вікно,
як закривають книжку, коли все одно,
що станеться наприкінці з мандрівниками.
Головне, що оповідь скінчиться наприкінці.
Головне – зима за вікном, книжка в руці.
І зарубки в пам‘яті, мов закладки між сторінками.
Все інше – лише здогадки і слова.
Минає зима, взимку стаються дива.
Бог народжується, щоб навесні померти,
так нічого й не пояснивши. Пора зими.
Наче душі над мертвими, стоять над містом дими.
Час повертатись і збирати пожертви.
Холодно як, - сказала вона і причинила вікно. -
Я чекала на розуміння, і це не воно.
Можна ж було пояснити, можна було написати.
Минулої зими вона теж лишилась сама.
Було гірко, зима була як зима –
так, ніби хтось свариться з небесами.
Але точилося світло молодим молоком.
І місяць висів за вікнами, над ставком,
і в книзі нічого не говорилось про безнадію.
Світ був таким, як є, він завжди такий:
не те, щоби непереконливий, просто – неговіркий.
Я завжди, - сказала вона, - знала, чим володію.
А чим ми всі володіємо? Жалем і співчуттям.
Життя ніколи не називає себе життям.
І смерть не каже, що тут чуже, що наше.
Між тим, коли Бог народиться і коли помре,
нам лишається нехитре вміння старе –
вірити в те, що цього разу все буде інакше.
Все може бути інакше. Нас ніхто не прирік.
Просто триває зима. Починається рік.
Теплий сволок небес, золоті принади.
Світиться, світиться світло в нічному вікні.
Віра, вона ж тримається не на знанні,
а на розумінні того, що ми можемо чогось не знати.
Тоді теж був сніг, згасали серця вогнів.
Головне - вміти розпізнавати гнів
і вміти закохуватись, попри тягар провини.
Темні вікна її, прочитані нею рядки.
Ходять душі під вікнами, мов колядники.
Співають разом із мертвими і живими.

Останні події

20.03.2025|10:47
В Ужгороді представили книжку про відомого закарпатського ченця-василіянина Павла Мадяра
20.03.2025|10:25
Новий фільм Франсуа Озона «З приходом осені» – у кіно з 27 березня
20.03.2025|10:21
100 книжок, які допоможуть зрозуміти Україну
20.03.2025|10:19
Чи є “Постпсихологічна автодидактика” Валерія Курінського актуальною у XXI ст. або Чому дослідник випередив свій час?
20.03.2025|10:06
«Вівальді»: одна з двадцяти найкрасивіших книжок всіх часів відкриває нову серію для дітей та їхніх батьків від Видавництва «Основи»
13.03.2025|13:31
У Vivat вийшла книжка про кримських журналістів-політвʼязнів
13.03.2025|13:27
Оголошено короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize 2024 року
11.03.2025|11:35
Любов, яка лікує: «Віктор і Філомена» — дитяча книга про інклюзію, прийняття та підтримку
11.03.2025|11:19
Захоплива історія австрійського лижника: «Виходячи за межі» у кіно з 13 березня
11.03.2025|11:02
“Основи” видають ілюстрованого “Доктора Серафікуса” В. Домонтовича з передмовою Соломії Павличко


Партнери