Електронна бібліотека/Поезія

так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
СкорописСергій Жадан
Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
Лиця (новела)Віктор Палинський
Золота нива (новела)Віктор Палинський
Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Завантажити

І варто пам’ятати, що ось ці голоси,
які далі лунатимуть, які заповнять собою
периметр майбутнього –
це будуть голоси тих, хто вцілів.
Саме тих, хто вцілів.
Далі буде музика. Будуть писатися вірші.
Багато віршів будуть про неможливість
поезії після газових камер, про недоречність
літератури в залах судових засідань.
Але далі буде музика і далі буде література.
Писатимуть її ті, хто вцілів.
І читати буду ті, хто вцілів.
Ті, хто отримає можливість любити.
Чи не любити.
Про смерть складно свідчити,
коли сидиш із нею на сусідніх
полицях плацкарта. Заважає запах
горілої шкіри. Заважає відсутність
у неї дихання.
Тому по-справжньому говорити про неї
почнуть після того, як вона зійде на нічній
безіменній станції.
Говоритимуть різне.
Оскільки і чули від неї різне.
Пам’ять водитиме нами, як відьма
в тумані, кидатиме нас в ями та вирви,
робитиме нас безпорадними в нашому бажанні
говорити від імені тих, хто лишився жити.
Сором робитиме високими наші голоси,
неточними, незрозумілими.
Гнів заважатиме нам слухати
янгольські співи весняної пори.
Але в найпечальніші дні
кружляй наді мною –
птахо довіри.
І в найглухіші часи,
посеред галасу й заціпеніння,
будь зі мною, мово –
мово сумніву,
мово втішання,
мово подяки.



Партнери