Електронна бібліотека/Поезія

Завантажити

І хай буде знаком наближення
цей дим над будівлями,
дим зимових домів.
Хай буде він засторогою нам,
з нашим легким подорожнім скарбом,
з коридорами і вогнями,
що виповнюють нашу дорогу.

Я знав у цьому місті
тисячу книжників,
що носили в кишенях рештки
свинцевого шрифту, розсипану мудрість міста;
міста з поганим опаленням, ніби з поганим зором,
зі слабкими легенями порожніх дворів –

так зимує вітчизна тих, хто збирає докупи
родинний посуд своїх закатованих,
порцелянові згустки звучання вулиць
у зимовому місті.

Я знав
тисячу перекладачів,
вони перекладали цією мовою ще тоді,
коли в ній не було слова поразка.

Я бачив, як до міста, ніби вугілля на зиму,
звозять підручники,
вкотре шукаючи сенсу у випадковій
комбінації літер, зібраних докупи,
наче війська після чергового розгрому.

Як вони будуть тепер переживати це сяйво, яким
зранено око недільного неба, як
вони будуть тепер вітати народження місяця,
наближення свят?

Хай буде їм подарунком це проростання
світла на коротких частотах світанку,
хай буде підтвердженням головного –
все вже перейдено,
і страх лишився позаду, мов спалене поле,
час пройнято пам’яттю, як водойму теплом,
слово надія має присмак свинцю,
присмак зимового винограду.

читати