Електронна бібліотека/Поезія

…і паморозь за фрескою застудиСергій Жадан
Коли в білій палаті клініки Шаріте...Бертольд Брехт
Був мені голос...Сергій Жадан
Але ж ти ніколи не напишеш про те...Сергій Жадан
Ось і добра нагода подякувати за можливість...Сергій Жадан
Номер 13Ольга Полевіна
Що ж, залишмо на час...Сергій Жадан
Приїхавши до чужого міста на початку літа...Сергій Жадан
Дядь Саша працював на Фрунзе в кабаку...Сергій Жадан
ВіршіНая Задніпрянська
Так раптово відцвіла любов…Василь Кузан
Чужі гріхи (уривок з роману)Таня П’янкова
"Тиха країна по Великодню..."Сергій Жадан
"Дан. Варвара і варвари" (уривок із роману)Олена Чернінька
"...Зовсім розстроївся дорогою наш оркестр"Сергій Жадан
Між Небом і ЗемлеюВалентина Семеняк
ВіршіХристо Черняев
Лопушане поле (УРИВОК)Катажина Ририх
ШЛЮБНА НІЧОлександр Астаф´єв
«Dolce Vita» (уривок)Марія Микицей
Гора вин (новела)Віктор Палинський
Нарцисизм і стражданняСтепан Процюк
Наодинці з порожнечеюСтепан Процюк
Terra incognitaСтепан Процюк
ПО НЕБУ ВНИЗ (уривок із роману)Наіль Ісмайлов
"Сни з колодязя" (уривок з роману)Алла Рогашко
Спорудження залізничної станції (1931) (дубль)Дебора Фогель
Спорудження залізничної станції (1931)Дебора Фогель
«Акація квітне» (1932)Дебора Фогель
Квіткові з азаліямиДебора Фогель
ПубліцистикаДебора Фогель
Мавка і БерсеркГанна Заворотна
Втеча до морокуІгор Скрипник
Завантажити

Був мені голос.
Голос цей був із гарячого рукава
нічного радіоефіру, посеред полів,
між дерев і неба, між темряви й світла,
що вже прописувалося на сході.
Був цей голос подібний на розламаний гранат,
стікав він червоними краплями відваги.
Голос цей говорив:
будьте уважні,
будьте ощадливі в нічних освідченнях,
смерть ходить поруч із вами,
смерть зустрічає вас на автомийках.
Будьте уважні, пристаючи на спів,
признаючись до любові,
ризикуючи голосом.
Це вона – любов, сестра смерті, робить тебе
беззахисним, мов хижак, що трапив до пастки,
безборонним, як осліплений боєць,
що стоїть проти цілого світу.
Тримайтеся цього опівнічного посестринства,
цієї тяглості крові, цього крику,
що відлунює над поверхнею озера.
Любов, що несе в собі всю неможливу
прекрасність відходу,
смерть, що виправдовується
вбивчою ніжністю.
Тримайтеся місяця,
що сполучає цієї ночі
обірвані стогони,
одинокі легені зраджених.
…Що нам лишається, окрім як слухати і повторювати?
Чорний ефір забуття, музика вірності і тривоги.
Переплетеність дихання, залежність від
уривчастого затихання.
Наша з тобою свобода.
Наша з тобою пов’язаність.
Тихо означується світанок.
Тепло горить піднебесся.
І звучить
музика в кожному імені,
в кожному слові.



Партнери