Електронна бібліотека/Поезія

Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
де я тебе розлив...Сергій Осока
"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Завантажити

Був мені голос.
Голос цей був із гарячого рукава
нічного радіоефіру, посеред полів,
між дерев і неба, між темряви й світла,
що вже прописувалося на сході.
Був цей голос подібний на розламаний гранат,
стікав він червоними краплями відваги.
Голос цей говорив:
будьте уважні,
будьте ощадливі в нічних освідченнях,
смерть ходить поруч із вами,
смерть зустрічає вас на автомийках.
Будьте уважні, пристаючи на спів,
признаючись до любові,
ризикуючи голосом.
Це вона – любов, сестра смерті, робить тебе
беззахисним, мов хижак, що трапив до пастки,
безборонним, як осліплений боєць,
що стоїть проти цілого світу.
Тримайтеся цього опівнічного посестринства,
цієї тяглості крові, цього крику,
що відлунює над поверхнею озера.
Любов, що несе в собі всю неможливу
прекрасність відходу,
смерть, що виправдовується
вбивчою ніжністю.
Тримайтеся місяця,
що сполучає цієї ночі
обірвані стогони,
одинокі легені зраджених.
…Що нам лишається, окрім як слухати і повторювати?
Чорний ефір забуття, музика вірності і тривоги.
Переплетеність дихання, залежність від
уривчастого затихання.
Наша з тобою свобода.
Наша з тобою пов’язаність.
Тихо означується світанок.
Тепло горить піднебесся.
І звучить
музика в кожному імені,
в кожному слові.

Партнери