Електронна бібліотека/Поезія

я очі розплющив у тихій темряві...Анатолій Дністровий
після того як стихла канонада...Анатолій Дністровий
Галява (новела)Віктор Палинський
Вілла під крокодиломВіктор Палинський
Перезавантаження життяМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
Вулиці тонуть у сонячній млості...Сергій Жадан
Прошиті жилами дротів...Василь Кузан
Протяги - ніби душі - носяться по кімнаті...Дмитро Лазуткін
під час повітряної тривоги...Анатолій Дністровий
ранковий трамвай у мене спитав...Анатолій Дністровий
ІлляВіктор Палинський
чи виберуся з цієї журби...Анатолій Дністровий
Осінь стану воєнногоМикола Істин
Тиха пора із домішком срібла...Сергій Жадан
Зала очікуванняГалина Крук
Якщо зможеш – поплач...Катерина Калитко
За вечерею з європейськими інтелектуалами...Катерина Калитко
Тук (новела)Віктор Палинський
Мисливці на снігуКостянтин Москалець
Остання осінь у житті...Віктор Дячок
де ти була мені сестра...Тарас Федюк
І ще таке, знаєш, пташине…Мар´яна Савка
Прийде пора золотаМикола Істин
Лик смерті (уривок із роману)Олександр Горбачевський
Німа (новела)Віктор Палинський
Повітряна тривога по всій країні...Вікторія Амеліна
У весняне синє поле...Вікторія Амеліна
жінка розгублена біля чужого моря...Вікторія Амеліна
Пам´ятаю, як я себе берегла малою...Вікторія Амеліна
зустрінемось в києві мила не дивлячись на...Тарас Федюк
Дитя нашого часуАнатолій Дністровий
Можна я ще скажу?..Сергій Жадан
Завантажити

А ось зима цього року, робить дерева тьмяними.
А що це за люди вітають боже народження?
Це люди, які називаються християнами.
Добрі насправді люди, доки не йдеться про прощення.
А ось їхній бог, від якого все далі залежатиме,
все те, що до нього не зуміли вирішити.
Тепер усе, ним не промовлене, буде лишатись за межами.
В церкві його тепер про смерть говоритимуть віршами.
А чим ця затія з колядками врешті завершиться?
Що потім залишиться за співами й танцями?
Є кілька найбільш уважних, які все записують першими.
Як вони все напишуть, так потім і відчитається.
А ось, скажуть, місяць дихає легенями пробитими.
А це ось зимового сонця надламана китиця.
Любов, скажуть, виростає з болю, тому не бійтеся, що болітиме –
було б чому боліти, скажуть, було б чому битися.
А це ось те, що ніколи не трапиться з нами.
А це ось історії любові, що могли бути простішими.
Малий їхній такий утішений. Ніби нічого не знає.
Або навпаки – все знає. Тому і тішиться.



Партнери