Завантажити

В садку танок навскісного дощу.

І світ довкола весь такий щасливий.

Тебе сьогодні я не відпущу –

що дощ мені, коли я прагну зливи.

В душі зібралось стільки буйних хмар,

що іноді боюсь – не дам їм ладу.

Боюсь, що почуттів назрілий дар,

несприйнятий, прорветься бунтом граду.

Боюсь, що парасолька самоти

тебе вкраде і назавжди сховає.

Так близько вже до сірої сльоти,

тож хай цей теплий дощ не ущухає.

І хай ця ніч ніколи не мине,

хай полива напівзасохлу мрію.

Послухай дощ – він виповість мене,

все скаже, що сказати я не вмію…

читати