Електронна бібліотека/Поезія
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
Завантажити
Падає ліс
падає людина
падає осінь
впадає
як Оскіл впадає в Сіверський Донець дві річки, які мені поперек горла проникає
збирається
як порічки.
Вона накидає
рожевий флісовий плед
на свої тонкі малесенькі плечі
заглядає у вікно
дивиться, як темрява поглинаєбудинки
так, як пористі речовини поглинаютьгаз
як темрява ковтає сонце ковтає хмари
ковтає птахів
ковтає людину
ковтає небо
яке звисає із завитка
наче спіймана рибка
вона п’є ледь терпкий жасминовий чай
долоньками обгортаючи горня.
Можливо я чай
чи чорні незібрані соняхи:
монахи полів та священники посадок чи земля
чи листя, що падає
чи вітер, що падає
чи горіх, що падає
чи метеорит, що падає
який убив усіх динозаврів
чи порожній, відстріляний магазин,
що падає в сумку для скиду
чи сніг
чи зрубане дерево
чи брудна онуча неба.
Я осінь
ти осінь
він вона воно вони осінь.
Притулись до мене
я ж бо не двері вагона в метро впусти мене
я ж бо маю проїзний
у кишеньку своєї пухової,
блідо-рожевої куртки я там закучкуюсь і засну.
А ти
по весні відпусти.
Так, як відпускають повітряного змія так, як відпускають зграю кіз
на пасовисько
так, як хлопець рок-зірка відпускає
своє каштанове волосся
відпусти.
Я
не хочу стати зимою
ти
не хочеш стати зимою
він вона воно вони
не хочуть стати зимою.
Я хочу побути в кишеньці
твоєї пухової блідо-рожевої куртки домовились?
До весни.
Останні події
- 27.10.2025|11:2010 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові
- 26.10.2025|08:07У Львові відбудеться презентація однієї з найпомітніших книг сучасної воєнної прози: «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня
- 25.10.2025|11:58Як підготуватися до Радіодиктанту національної єдности - поради від філологині Інни Літвінової
- 25.10.2025|11:51У Львові вручили премію імені Богдана Ігоря Антонича 2025 року
- 21.10.2025|11:27У Луцьку презентували посібник із доступності для культурних подій
- 21.10.2025|09:36Любомир Стринаглюк презентує у Львові збірку поезії «Докричатися до живих»
- 20.10.2025|18:59Коти, книжки й доброта: у Києві проведуть благодійну зустріч із притулком «Мурчики» і презентують «Таємничий світ котів»
- 20.10.2025|15:43Роман «Укриття» Людмили Петрушко: гімн добру і силі духу
- 19.10.2025|19:30«Їжа як комунікація»: У Відні презентували книги Вероніки Чекалюк
- 19.10.2025|10:54Поети творять націю: у Львові 8-9 листопада відбудеться II Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»