Завантажити

запах меду,

землі і смоли,

і горілого хлібу

в цьому місті

я наново

вчусь

розмовляти

ніби

божевільна,

як місто твоє,

як трамваї повільна.

це отруйне повітря

пропахло

коханням свавільним...

наче в саванах білих

чорніються мощі

акацій...

говори, говори,

бо зі мною мовчати не можна,

бо я стану боятися,

буду безбожно тривожна.

і почнетьс ятрагічно-комічний танок сублімацій

так бажаю контакту, що навіть торкнутися мушу

примітивною близькістю вбити надскладність байдужу

тільки краще було б, якби зновути міг

говорити...

читати