Завантажити

• У вас таке знайоме обличчя. Звідки я вас знаю?
• Треба подумати.
• О! Ні, цього не може бути... Невже це ви?!
• Так, мадам, це я.
• Мсьє Бельмондо!!! Це неймовірно!
• Чому, мадам?
• Це – сон!
• Гарний сон, мадам.
• Я бачила вас по телевізору.
• О!
• Справді.
• Можливо. Чого у житті не буває, мадам!
• Блимає “Ехіт”. Ви бачите?
• Так.
• Що це означає?
• Треба виходити.
• Уже?
• Уже.
• Який жаль!
• Се ля ві, мадам.
• Але інші залишаються.
• Тоді залишаймось.
• Але ж блимає!
• Блимає.
• Що ж робити?
• Вам вирішувати.
• Чому?
• Бо ви -- мадам.
• Добре, тоді давайте ще побалакаємо. 
• Давайте.
•  ...
• ...
• Гм... У вас зараз є ...
• Чи є у мене жінка?
• Так... 
• Є.
• Який жаль! А вона... Скільки їй років?
• Я можу тільки здогадуватись.
• Хіба це можливо? Ну гаразд.
• А... як її звати?
• У неї дуже гарне ім’я.
• Мсьє Бельмондо, ви уникаєте відповідей!
• Я уникаю гострих кутів.
• Ви – нечесний!
• Чесний.
• Якщо ви чесний, то чому ваша жінка не сидить поруч з вами?
• Ви помиляєтеся. Вона якраз біля мене сидить.
• Але коло вас сиджу тільки... Ви хочете сказати, що...
• Так. Саме це я хочу сказати.
• Але ж... 
• Ви проти?
• Ні. Однак... 
• Що однак?
• Вас, мабуть, десь чекають?
• Можливо.
• І... І що ж ми будемо робити?
• Підемо.
• Підемо? І куди ми підемо?
• Туди, де блимає “Ехіт”.
• І що там далі?
• А ми це зараз довідаємося.
• Ах, мсьє Бельмондо, як шкода, що це мені тільки сниться!
• Ви хочете сказати, що я – несправжній?
• Ну не знаю...Хотілося б у вас вірити.
• Ну то торкніться мене!
• Ви заграєте...
• Я ще ніколи не був таким серйозним.
• Добре...
• Ну... Чого ж ви?
• Мені... соромно.
• Добре я візьму вашу руку сам.
• Ах...Вам неприємно?
• Ні... Просто...
• У вас така ніжна долоня.
• Мсьє Бельмондо...
• Щось трапилося.
• Ні... Але...
• ...
• ...
• Але це вже не рука...
• Я відчуваю.
• Але ж ми мали вийти...
• Хіба тут не затишно?
• Так... Але ж довкола люди!
• Ще краще. Вони роблять відчуття гострішими. Ви не згодні?
• А... звідки... ви.. це.. знає...
• Ви мені не вірите?
• Мсьє Бельмон...
• ...
• Це не так розкривається...
• Ну то поможіть...
• До-о-бре, я сама...
• О, я приємно здивований!
• ...
• Мадам, ви справжній вулкан!
• О!.. Так... тут...
• Тепер ви вірите в мою присутність?
• Т-а-а-к...
• Сядьте мені на коліна.
• Що?.. Чекайте, я сама...
• Ви – надзвичайна...
• Мені ще ніколи не снився такий розкішний сон!
• Життя краще за будь-які вигадки.
• О! Так... Але Мсьє Бельмондо, ви не уявляєте, як важко самій. Аж до сліз!
• Розумію, мадам.
• Боже, який ви витривалий!
• Атож, мадам.
• Я зараз не витримаю!..
• Саме цього я і хочу.
• Прямо при всіх?
• Так. Саме при всіх.
• Але ж ви розпусний!
• Вам не подобається?
• Якби ж то!
• Чому я вас раніше не бачив? Ви – не тутешня?
• Не зменшуйте темп. Мені... ще... трошки... 
• Ви – чарівна!
• ...
• О мадам! Невже ви це зробите?
• Так... так... так... Дідько би вас взяв!!!
• Я...

А-ах!!!..........

Мсьє Бельмондо не знайшовся, що відповісти. Від перезбудження у нього заболів сечовий міхур. Він почалапав у туалет, довго там бабрався (клятий простатит!), гучно спускав воду. Потім широко позіхнув на ліжку, скинув капці, поправив нічний ковпак і збив подушку. Він ліг на бік. На спині мсьє Бельмондо сильно хропів, чим час від часу вимушено переривав свої еротичні сновидіння.

читати