Завантажити

...І я тоді ставав на перехресті,
Безсилий рвати злі кодоли пут —
В літературі, в інституті, в тресті
Тікав з кута я в ще глухіший кут.

Става спецом, попутником, і порох,
Що дав би полум´я, в мені сирів...
Тоді питалися: союзник я, чи ворог?
І знову вперто пхали в яму, в рів.

Тоді, байдужий і сухіший вобли,
Дививсь я тупо на плянети ґльоб;
Весь світ здавався за одну оглоблю,
Скеровану на мене прямо в лоб.

Мого термометра чим раз дрібніла скаля,
Мене з´їдав мовчання чортів гріх;
Вперед мене рогатки не пускали,
Назад мені вже булу доріг...

читати