Електронна бібліотека/Поезія

Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Завантажити

Прийде пора золота,

повір мені брате мій невідомий,

надії пригрій сестро моя незнайома,

і може буде та пора в синій джинс одіта,

зі світломузикою

дискотечною,

з парадом юних осіб планет принадних,

із якими познайомимося за вечір

в клубі нічному,

де за кілька годинопригод,

як у космосі близькому

нам відчиненому,

буде більше у подій лиць

ніж за сходинки еволюцій…

 

Наша свобода набуде свій всерозквітлий стиль,

що заповнить книжкові стелажі,

відобразиться в кінометражі,

з презентаціями в столицях,

із вільно гуляючими у віршах римами,

та мистецтвом яке виходить за рами,

так тепер під музику гітар (як колись бандур)

виникають контр і некст культури,

і від власних почерків і комбінацій доторків до клавіатур

з’являються нові літератури:

із прототипами цивілізації поетичноцентричної,

з ескізами неба вербально-космічного…

 

Як від А переходимо до Б, відправмо мрії великі

в майбутнє далеке,

для цього душі людські підійдуть як носії споконвічні,

бо вони кораблі різнобічні,

що переходять в наступні форми життя,

і нових всесвітів сенсів зірок лиття

та планетозмістів всеможливих

безмежних,

в гармоніях – з Божими

і розгалуженими…

 

Лиш не дивись збайдужіло, та

відсторонено, на світ, сестро, так,

через те що у весни твоєї розтоптані квіти

і пожовклі листки на вітах,

адже на зміну їй війною обпаленій

і опалій,

проростуть в тобі весни наступні

та новоцвітні…

 

А, тобі брате, що думками пристрілятися довелось

до передвідчуття як в домовині у лютому зимно,

бо від болю в очах затемнилось,

не спіши своє тіло віддати у дерев’яний човен що йде під землю,

зупини –

вписувати себе до сумної книжки,

краще долонею рану на животі затисни

щоби не повивалювалися кишки,

іще добрі операційні ножі тебе розріжуть

і голки дбайливі зшиють,

і буде серцю битися любо,

бо прийде на землю наша та –

пора золота,

у джинсі аватаром кольору синього як небо…



Партнери