Завантажити

Минулими роками, на бабусині іменини,
Було в цій хаті без ліку гостей.
Як колись ждали,

як прибирались до сеї днини,

І скільки подавалось печених індиків

і гусей.

В тіні абажура — скільки померлих тінів —
Родичів, знайомих, нарочито званих.
Повна хата розмов і гомону

у теплім тремтінні,

Тепер — свідки останні —

старі дідівські дивани.

Образи, вигуки,

милі старосвітські інтимності.

Тихо, тихо, мов в усі.
Боже, всьому минулому —

подай твої святі милості!

Сьогодні — іменини моєї бабусі.

читати