Завантажити

Випливає чапля з туманiв:
Тихо крилами моя махає птиця,
Мов у истя ранiшнiх лiсiв
З серця точить кров — i кров стає суниця.
I ще тихше канула за гранi
I розтала десь за сосанми далеко.
Чапля — може то була лелека —
Потонула в сутишi багранянiй.

I над плахтою картатою полiв,
Що мiцнiше, що солодше сниться
В нiч любови, край останнiх снiв
Народилось сонце — полуниця.

1928

читати