Електронна бібліотека/Поезія

Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Людському наступному світу...Микола Істин
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
Поетичні новиниМикола Істин
Настя малює не квіткуПавло Кущ
БубликПавло Кущ
Серцем-садом...Микола Істин
коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
LET ME GОOKEAN ELZY
Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
де я тебе розлив...Сергій Осока
"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Завантажити
1 2 3 »

обличчя твоє;
Тихе море спокою навчило
Невгамовнеє серце моє...

Євпаторiя, 1891, 8 липня
* Зоря морська


5

НЕГОДА

В темний вечiр сиджу я в хатинi,
Буря грає на Чорному морi...
Гомiн, стогiн, квилiння пташинi,
Б'ється хвиля, як в лютому горі.

Тaм на березi мрiє кiлками
Морський човен, розбитий, нужденний,
Наче звiр, що в пустинi пiсками
Його вихор засипав пiвденний;

Мов у неба рятунку благають
Тi останки сумнi, нещасливi,
А з туману на них набiгають
Грiзнi, лютi вали бiлогривi.

Вдарить вал i гукне, мов з гармати,
Скрiзь по березi гук залунає;
Хоче море човна розламати,
Трощить, ломить, пiском засипає.

Сильне море! Нащо стiльки сили?
Тiльки стогiн - вiдповiдь на неї.
Краще б хвилi вже разом пoкрили
Тую здобич потуги твоєї.

Коли ж треба тобi, сильне море,
Десь подiть свою силу напрасну,
Обернись на се поле просторе,
Затопи сю країну нещасну!

Як розбитий човен безталанний
Серед жовтих пiскiв погибає,
Так чудовий сей край богоданний
У неволi в чужих пропадає.

Наче кiнь степовий, вiльний, дикий,
Що в пiсках у пустинi вмирає:
Захопив його вихор великий,
Кiнь упав i в знесиллi кoнає.

В ньому серце живее ще б'ється,
В ньому кров не застигла живая,
А над ним вже кружляє та в'ється
Птаства хижого чорная зграя;

Рвуть, хапають, їдять та шматують
При пажернiм та лютiм ячаннi
I кривавеє тiло батують,
Що тремтить при останнiм сконаннi.

Сильне море! зберися на силi!
Ти потужне, нема тобi впину, -
Розжени свої буйнії хвилi,
Затопи сю нещасну країну!

Євлаторiя, 1891


6

МЕРДВЕН

Бескиди сивi, червонi скелi,
Дикi, непевнi, нависли над нами.
Се, кажуть люди, злих духiв оселi
Стали пiд хмари стiнами.

З гiр аж до моря уступи сягають,
Люди прозвали їх Ч о р т о в i с х о д и;
Ходять злi духи по них та збiгають
Гучнi веснянії води.

Люди ж не смiють зiйти по тих сходах
Геть на верхiв'я, туманом повитi,-
Духи поклали по всiх переходах
Скелi, вiд кручi вiдбитi;

Хто тiльки йтиме по сходах, - задушать,
Кинувши скелею в нього тяжкою,
I подоланого стогiн заглушать
Духи луною гiрською.


7

БАЙДАРИ

Дорога довга. Чагарi, долини,
На небi палкому нiде нi хмари.
Ми їдемо, спочинку нi хвилини.

Коли зненацька чую: “Ось Байдари!”
Дивлюся: брама, сивi двi скелини...
O, що се? Чудо чи потужнi чари?

Немов заслона впала i одкрила
Натури дивнi, краснй дари,
Шо дoсi вiд людських очей ховались.

Щоб тута жити, треба мати крила!
Вже люди, певне, вiд тії пори
Тут не живуть, як з раєм попрощались.

Мов невидимая рука тут положила
Границею отсiї двi гори,
Що високо до неба поздiймались.

Один зелений бескид, другий - темний.
Здалека море хвилi золотії
Шле, наче провiсть волi i надії...

Чи се той свiт, загублений, таємний,
Забутий - незабутнiй рай наземний,
Що так давно шукають нашi мрiї?..


8

ТАТАРОЧКА

Там, за мiстом, понад шляхом битим,
По гарячiм каменистiм полi
Йде дiвча татарськее вродливе,
Молоденьке, ще гуля по волi.

На чорнявiй смiливiй голiвцi
Червонй шапочка маленька,
Вид смуглявий ледве прикриває
Шовком шитая чадра бiленька.

То закриє личко, то вiдкриє, -
А очицi, наче блискавицi,
Так i грають з-попiд брiвок темних!
Що за погляд в цеї чарiвницi!


9

БАХЧИСАРАЙ

Moв зачарований, стоїть Бахчисарай.
Шле мiсяць з неба променi злотистi,
Блищать, мов срiбнi, 6iлi стiни в мiстi,
Сиить цiле мiсто, мов заклятий край.

Скрiзь мiнарети й дерева срiблисті
Мов стережуть сей тихий сонний рай;
У темрявi та в винограднiм листi
Таємно плеще тихий водограй.

Повiтря дише чарiвним спокоєм,
Над сонним мiстом легкокрилим роєм
Витають краснi мрiї, давнi сни.

I верховiттям тонкії тополi
Кивають стиха, шепотять поволi,
Про давнi часи згадують вони...


10

БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ ДВОРЕЦЬ

Хоч не зруйнована - руїна ся будова,
З усiх куткiв тут пустка вигляда.
Здається, тiльки що промчалась тут бiда,
Мов хуртовина грiзная, раптова.

Тут водограїв ледве чутна мова, -
Журливо, тихо гомонить вода, -
Немов сльозами, краплями спада;
Себе оплакує оселя ся чудова.

Стоять з гарему звалища сумнi,
Садок i башта; тут в колишнi днi
Вродливi бранки вроду марнували.

Колись тут сила i неволя ланували,
Та сила зникла, все лежить в руїнi, -
Неволя й досi править в сiй країні!


11

БАХЧИСАРАЙСЬКА ГРОБНИЦЯ

Палкого сонця променi ворожi
На кладовище сиплються, мов стрiли,
На те камiння, що вкрива могили,
Де правовiрнi сллять, пiдданi божi.

Нi квiтiв, нi дерев, нi огорожi...
I серед пустки, наче на сторожi,
Стоїть гробниця. Тi, що в ній спочили,
Навiки в нiй своє iмення скрили.

З чужого краю тут слiвцi бували
I тiнi бранки любої шукали, -
Витає ж

1 2 3 »

Останні події

11.11.2024|19:27
15 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
11.11.2024|19:20
Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
11.11.2024|11:21
“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
09.11.2024|16:29
«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
09.11.2024|16:23
Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
09.11.2024|11:29
У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
08.11.2024|14:23
Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року
30.10.2024|14:38
У просторі ПЕН відбудеться зустріч із письменницею Оксаною Мороз у межах Кіноклубу Docudays UA
30.10.2024|13:44
10 причин відвідати Фестиваль “Земля Поетів” у Львові 9-10 листопада
28.10.2024|13:51
Оголошено довгі списки Книги року ВВС-2024


Партнери