Електронна бібліотека/Поезія

"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Завантажити

Перестигла, повсюдна, безжальна пізня зима,
ніби сива вовчиця, крутиться, трусить на місто сніг.
Якщо в домі є місце для двох, але двох нема –
значить, білим його накриє перше за всіх.
Із скарбів зимових найліпші лишаться – мерзла хурма
і серця омели зелені в деревах обіч доріг.
Всі ліжка, неприбрані з ночі, вихолонуть за день,
і кімнати вберуть коротких сутінків зимну суть,
але не усі кімнати – а необжиті лишень.
І монети, зігріті руками у прірвах різних кишень,
Їх комусь віддадуть, їх усі комусь віддадуть.
Ніби темні човни, містом будуть вночі ходити теплі авта.
Ніби тихі пісні, з них чиїсь плистимуть по радіо голоси.
І в раптовому світлі уся безвихідь, вся гострота –
в крижаному повітрі, їх сяйвом писані з’являться словеси:
не проси ні про що, крім тепла, ні про що не проси.



Партнери