Електронна бібліотека/Поезія

Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Людському наступному світу...Микола Істин
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
Поетичні новиниМикола Істин
Настя малює не квіткуПавло Кущ
БубликПавло Кущ
Серцем-садом...Микола Істин
коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
LET ME GОOKEAN ELZY
Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
де я тебе розлив...Сергій Осока
"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Завантажити

Так само втомлено твої екзистенції зривають нічні трамваї – шия за шиєю
Хрускають
Молочні хребці
Під сталлю лопаючись

Нічні – сказано
Насправді ходять до півночі
Втомлені трамваї розчавлюють шию за шиєю

Шия перша.Кохання

Шкло перемальоване засмальцьоване шкло о дев’ятій вечора
Тепла жуйка кохання до підошов
Кожного разу
Тепла жуйка кохання
Холодні губи всотують душу крізь тебе
Холодні губи рідину бацили і залишки сперми всотують в себе
Крізь тебе
Крізь тебе від п’яток і підошов до колінних склепінь через піхву і стегна животик і душу крізь груди сосками твердіючи пальці твої
Всмоктують прохолоду
Милий

Дівчинка плакала
Дівчинка автобуси споряджала на Схід
Загинув коханий
Загинув голуб її
Сокіл її ясний
Склав голову на чужині
З білого коня впавши
Із шаблею під серцем
Вона ж під серцем носила дитя

Душу сльози душать
Ноги підібгавши на колінах сидиш і у Бога сили просиш
Сказати
Сказати що трамваї не ходять вже бо перевалило за північ
Загинув коханий
Під серцем твоїм загинув
Сльози тобі бездушно втираючи
Шию на колію кладучи
Хрускають один за одним відмерлі хребці з мозком спинним перетираючись

Шия друга. Любов

Шию любов поклала після Дніпра
Там він посміхався
І кігті його залишали на слизовій оболонці сліди менші
За перетерті хрящі трамваїв
Що дикими лініями креслили дорогу на ТИР
Куля за кулею куля у вусі любимого
Один з нас мусив померти
Ідеали ж бо вічними не залишаються
Йдуть по дорозі двоє
Двоє розійдуться
В лікарні перетинаючись
День
І залізом квіти окреслені
Залізом у венах твоїх
Залишаться
Холод
І прочинені балкони о 4-тій ранку

Шия третя. Свобода

Залишилися двоє жити
Зорями марити
Крізь дах споглядаючи небо
Двоє вільні
Немає —
Трамваями ший
перечавлених



Партнери