
Електронна бібліотека/Поезія
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
І хто це, хто це, хто це, хтоце, хтоце????????
Це вже ніхто. Раніше це був чоловік, що ходив на Павло-Кічкас ловити
мертву рибу.
Сам, кажуть, колись працював на заводі,
Та необережно закохався у чорні хмари над совковими спорудами,
Тому весь час ходив ловити мертву рибу на Павло-Кічкас.
Рибу, червону від мідної руди.
Рибу, чорну від вугілля.
Чорні гори, червоні ріки.
Навіть покинув роботу на заводі, пестив кішечку з тоненькою
мордочкою,
Годував її рибинами…
Сам. Кажуть, плів тенета.
Пив і рибалив, рибалив і пив, пив і рибалив, рибалив і пив.
Його дружина дуже ревнувала його до чорних ґверових хмар,
Тому народила йому дочку і пішла з іншим.
А він сидів і рибалив, рибалив і пив.
Вона сварилася на нього, він переживав,
Носив додому рибу, не знав, що робити, нарешті розвівся,
А потім зупинилися заводи на Павло-Кічкасі…
Він залишився один, поціновувач ґверових хмар.
З ним весь час ходила ця клята кішечка, яка тепер стала моєю
неодмінною ношею.
«Тому уявляєш, повісився!»
«Боже правий!» — охає інша і хреститься.
Перша продовжує: «Отак він сидів, в’язав тенета, на них і повісився!»
Бабусі-квіткарки на цвинтарі сидять під простеньким хрестом
І вінки продають.
Коли він був іще живий, то кохав, його серце було повне – бери та вичавлюй
Цю дивну густу рідину.
Кохав ґверові хмари, дружину і кішечку.
Усе це згодом і вкоротило йому віку.
І на всіх фотокартках було написано:
«Я вас люблю», «Я вас люблю», «Я вас люблю»…
Останні події
- 13.10.2025|12:48«Гетьманіана Старицького»: Унікальна виставка відкриває зв´язок між Козацькою добою та сучасною боротьбою
- 13.10.2025|12:40«Крилатий Лев – 2025»: У Львові назвали найкращих авторів прозових рукописів
- 13.10.2025|12:35Завершується прийом зголошень на Премію імені Юрія Шевельова-2025
- 13.10.2025|12:2112 топових видавництв, десятки книжкових новинок та фігура-гігантка Лесі Українки: Україна вдруге на LIBER
- 11.10.2025|13:07Засновник Ukraїner Богдан Логвиненко мобілізувався до ЗСУ: "Не бути пліч-о-пліч - емоційно складніше"
- 11.10.2025|13:02Вероніка Чекалюк презентує у Відні унікальні "метафоричні карти" для спілкування за столом
- 09.10.2025|19:19Ласло Краснагоркаї — Нобелівський лауреат із літератури 2025 року
- 07.10.2025|17:37“Тисяча осяйних сонць”: бестселер про долі жінок в Афганістані вийшов українською
- 06.10.2025|15:47«Основи» готують до друку три романи Самюеля Бекета до 120-річчя автора
- 06.10.2025|15:34Стартував прийом заявок на Премію Читомо-2025 за видатні досягнення у книговиданні