
Електронна бібліотека/Поезія
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
- де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
Моєму внукові Данилові Вікторовичу Супруну
Війна.
Дерева з кровію людською
Шумлять про те, що чули, де були
Пташки, які клювали їхню хвою
І в їхнім листі діток привели.
Листки черлені у Дніпрових водах
Пливуть-летять – мов сльози кульові.
Волхви й вовки танцюють хороводи
І грають в бісер біси на крові.
Я ж – садівник, астролог і паломник –
Мурсальський чай печалі заварю
І сяду з внуком в ще дідівський човник,
І прадідівську люльку закурю.
Ми попливемо до святої Лаври,
Рахуючи і зорі, і мости,
Повз плач сиріт і кості динозаврів,
В туман війни криваво-золотий.
Мовчанням внуку я скажу багато,
Начхавши і на вічність, і на біль.
Хрестата Лавра – ангельське багаття –
Для нас частина Шляху, а не ціль.
Затято торфом все і всі стаємо,
В собі знайшовши Рай і щось іще.
Життя – війна,
А кожен геній – демон,
Який святим стає, а чи дощем.
Внук ловить рибу.
Я плету кольчугу
Із вітру, зір і прибережних трав,
Де скіфська баба –
Жінка мого друга –
Піснями й сном доточує Дніпра.
А ці дерева з кровію людською
То книгами, то трунами стають.
За горизонтом все стає собою...
Не всі лиш горизонт свій розірвуть.
5 січ. 25.
Останні події
- 09.05.2025|12:40У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
- 09.05.2025|12:34Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
- 07.05.2025|11:45Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»
- 07.05.2025|11:42Місця та біографії, які руйнує Росія. У Києві презентують книжку «Контурні карти пам’яті»
- 07.05.2025|11:38У Києві відбудеться презентація книги «Усе на три літери» журналіста й військовослужбовця Дмитра Крапивенка
- 06.05.2025|15:24«Читаємо ложками»: у Луцьку відбудеться перша зустріч літературно-гастрономічного клубу
- 06.05.2025|15:20Помер Валерій Шевчук
- 02.05.2025|13:48В’ятрович розкаже, як перемогли «велику вітчизняну» в Україні
- 01.05.2025|16:51V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує старт продажу квитків та імена перших учасників
- 01.05.2025|10:38В Ужгороді презентували «гуцул-фентезі» Олександра Гавроша