
Електронна бібліотека/Поезія
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
Моєму внукові Данилові Вікторовичу Супруну
Війна.
Дерева з кровію людською
Шумлять про те, що чули, де були
Пташки, які клювали їхню хвою
І в їхнім листі діток привели.
Листки черлені у Дніпрових водах
Пливуть-летять – мов сльози кульові.
Волхви й вовки танцюють хороводи
І грають в бісер біси на крові.
Я ж – садівник, астролог і паломник –
Мурсальський чай печалі заварю
І сяду з внуком в ще дідівський човник,
І прадідівську люльку закурю.
Ми попливемо до святої Лаври,
Рахуючи і зорі, і мости,
Повз плач сиріт і кості динозаврів,
В туман війни криваво-золотий.
Мовчанням внуку я скажу багато,
Начхавши і на вічність, і на біль.
Хрестата Лавра – ангельське багаття –
Для нас частина Шляху, а не ціль.
Затято торфом все і всі стаємо,
В собі знайшовши Рай і щось іще.
Життя – війна,
А кожен геній – демон,
Який святим стає, а чи дощем.
Внук ловить рибу.
Я плету кольчугу
Із вітру, зір і прибережних трав,
Де скіфська баба –
Жінка мого друга –
Піснями й сном доточує Дніпра.
А ці дерева з кровію людською
То книгами, то трунами стають.
За горизонтом все стає собою...
Не всі лиш горизонт свій розірвуть.
5 січ. 25.
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025