Електронна бібліотека/Поезія

так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
СкорописСергій Жадан
Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
Лиця (новела)Віктор Палинський
Золота нива (новела)Віктор Палинський
Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Завантажити

Моєму внукові Данилові Вікторовичу Супруну

 

Війна.

Дерева з кровію людською

Шумлять про те, що чули, де були

Пташки, які клювали їхню хвою

І в їхнім листі діток привели.

 

Листки черлені у Дніпрових водах

Пливуть-летять – мов сльози кульові.

Волхви й вовки танцюють хороводи

І грають в бісер біси на крові.

 

Я ж – садівник, астролог і паломник – 

Мурсальський чай печалі заварю

І сяду з внуком в ще дідівський човник,

І прадідівську люльку закурю.

 

Ми попливемо до святої Лаври,

Рахуючи і зорі, і мости,

Повз плач сиріт і кості динозаврів,

В туман війни криваво-золотий.

 

Мовчанням внуку я скажу багато,

Начхавши і на вічність, і на біль.

Хрестата Лавра – ангельське багаття – 

Для нас частина Шляху, а не ціль.

 

Затято торфом все і всі стаємо,

В собі знайшовши Рай і щось іще.

 

Життя – війна,

А кожен геній – демон,

Який святим стає, а чи дощем.

 

Внук ловить рибу.

Я плету кольчугу

Із вітру, зір і прибережних трав,

Де скіфська баба – 

Жінка мого друга –

Піснями й сном доточує Дніпра.

 

А ці дерева з кровію людською

То книгами, то трунами стають.

 

За горизонтом все стає собою...

 

Не всі лиш горизонт свій розірвуть.

 

                                    5 січ. 25.



Партнери