Електронна бібліотека/Поезія

Завантажити

Удосвіта на прирічковий пастівник
Впав журавель й одразу заходивсь
Сягнисто крокувати між кротячих гірок.

Моє безсоння й діловитість птаха
Не перестрілися,
Хоча...

Зараз пориюся у собі...

Єство мудріше за стовковиська нейронів.
Воно і журавель... І ця часина
І в Африці, і в нас...

При чім тут Африка?

Не заважай.
О цій порі там тисячі фламінго
Скородять воду в пошуках поживи.
А він в цей час скородить берег
Колись заплави, зараз ручая.
А я...

У мене отча сторона одна,
А в нього - дві...
Оця ось майже знищена...

Але він знову й знову
Летить із журавлихою до наших місць...

Потреба в цьому незбагненна.
Мати гніздо не десь, а там,
Де народився...

Згадались черепахи, полчища лососів
І юрмища великих міст.
Й усе жахніші схарапудження Природи.

Просто населення й народи
Далеко не одне і те ж.

Народи нищаться
Разом із Переселенням усеземним.

Птах зупинився й ніби щось почув,
Подумав й згідливо кивнув,
Мене не зауваживши, що теж
Вартує міркувальнрх прошкувань туди,
Де зріють штами
Нової планетарної біди...