Електронна бібліотека/Поезія
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
Завантажити
Добу тому
Я був заскоченим на березі водойми,
Що має назву Київського моря,
Станом розгуби, у якому
Перебуваю досі.
Нас троє вуйків
Опісля шашлика і чарки
(Без мене, але ця деталь
Уваги не достойна)
На вікна дачі не дивились,
Бо порпались в пияцьких нетрях давнини.
І я в них був, мед-пиво пив...
І раптом хтось надвірність запалив.
Без грому, бдискавок...
Вечоровість
Опісля того почорніла,
Потім посивіла, а потім
Стала безнебною.
Точніш -
Глухошатровою.
Без ані натяку на обрійну далекість...
На виході із нашого притулку
Не було ганку. Лиш дашок,
Куди я втік
І бачу досі
Вовну пітьми, що розсувалась,
Здіймалась вище і верталась
Назад до носа.
З гуркотінням,
Низьким і тихим,
І недовгим...
Мигтливими ставали й з´яви
Венозних блискавиць.
Хмари ж спалахували не тільки зовні,
А й усередині.
А дощ
,Налякано й краплисто плакав...
Цей різнобій
Стіхій води, вогню й повітря,
Що німо здригувало, мав
Якесь пояснення.
Але без нас.
Вражало те, що метроном
Подібних здогадів
Збігався із пульсацією Неба...
Десь ближче півночі аспидна мла
Стала скидатись на парчу.
А ще пізніше я почув:
"Не тужся вирозуміти те,
Що не з голів людських росте.
Дивись
1.9.2021 р.
Останні події
- 13.10.2025|12:48«Гетьманіана Старицького»: Унікальна виставка відкриває зв´язок між Козацькою добою та сучасною боротьбою
- 13.10.2025|12:40«Крилатий Лев – 2025»: У Львові назвали найкращих авторів прозових рукописів
- 13.10.2025|12:35Завершується прийом зголошень на Премію імені Юрія Шевельова-2025
- 13.10.2025|12:2112 топових видавництв, десятки книжкових новинок та фігура-гігантка Лесі Українки: Україна вдруге на LIBER
- 11.10.2025|13:07Засновник Ukraїner Богдан Логвиненко мобілізувався до ЗСУ: "Не бути пліч-о-пліч - емоційно складніше"
- 11.10.2025|13:02Вероніка Чекалюк презентує у Відні унікальні "метафоричні карти" для спілкування за столом
- 09.10.2025|19:19Ласло Краснагоркаї — Нобелівський лауреат із літератури 2025 року
- 07.10.2025|17:37“Тисяча осяйних сонць”: бестселер про долі жінок в Афганістані вийшов українською
- 06.10.2025|15:47«Основи» готують до друку три романи Самюеля Бекета до 120-річчя автора
- 06.10.2025|15:34Стартував прийом заявок на Премію Читомо-2025 за видатні досягнення у книговиданні