Завантажити

Відвага пригод
нас у море жене,
відвага пригод
нас турбує, пече
вогнем...

Крізь ніч і туман
іде наш фляґман,
крізь ніч і туман.

Нема, нема нам спокою в
шинках,
парує кров на ножах.

Як вітер і море покличуть,
цілуємо лезо навал,
лишаємо перса кончити,
лишаємо п´яний підвал,
підхоплює нас шквал.

Шугає вітер,
і стогне туман.
Ший не жаль,
не жаль нам для рей...

У бій,
у бій,
іде наш фляґман,

Е — гей!
Вітер співає в щоглах,
посвист
у линвах застряг,
хвилює,
розпалює погляд
чорний
корсарський стяг.
Крізь ніч і туман
іде наш фляґман,
крізь ніч і туман.

Кров´ю заллято палубу вщерть,
борт продірявив таран,
очима лякає смерть
зарізаний капітан.

Жаль,
жаль нам високих рей ...
Е — гей!

читати