Електронна бібліотека/Поезія

Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Завантажити

І
знову чекають на темряву
щоб робити брудну роботу
коли наші дерева висихають із середини
коли наші ріки несуть мертву води
без рослин риб і молюсків
коли одні наші міста і заводи палають
а інші обростають кущами й травою
коли наші очі червоні й набряклі
не хочуть бачити захід сонця
ІІ
над нами щоночі й щодня здригається земля
вперті години тривкі як роки
дні чорно-білі тривкі як десятиліття
ми нездатні більше кричати
бо крику ніхто не чує
і на шепіт нема ні сил ні бажання
в наших очницях вічний вогонь виснаженої любові
ще жевріє у підвальних кімнатах без вікон
заради нього бережемо останні слова
ІІІ
вороги ніколи не знатимуть наших імен
не чутимуть наш сміх
і голоси серед тиші
у наших покинутих оселях не має навіть мишей
наші діти слухають уроки у глибоких станціях метро
іноді ми повертаємося в примарне минуле
де у спогадах миготять радісні миті
мов рибини з білими більмами
на піщаному берегу
ротами ковтають вологе повітря
IV
не вельми віримо в примарний завтрашній день
де сонце бліде затягнуте сивим смогом і чорними пасмами
пожовклі календарі завмерли в далеких роках
як і стоси запилених книжок
де написано
що смерть не приходить зі смертю
де написано
що життя не відходить із життям
де написано ще багато різних дурниць
а насправді
життя триває
і під землею
2024



Партнери