Електронна бібліотека/Поезія
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
- де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
- Людському наступному світу...Микола Істин
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
- Поетичні новиниМикола Істин
- Настя малює не квіткуПавло Кущ
- БубликПавло Кущ
- Серцем-садом...Микола Істин
- коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
- LET ME GОOKEAN ELZY
- Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
Завантажити
І
знову чекають на темряву
щоб робити брудну роботу
коли наші ріки несуть мертву води
без рослин риб і молюсків
коли одні наші міста і заводи палають
а інші обростають кущами й травою
коли наші очі червоні й набряклі
не хочуть бачити захід сонця
ІІ
над нами щоночі й щодня здригається земля
вперті години тривкі як роки
дні чорно-білі тривкі як десятиліття
ми нездатні більше кричати
бо крику ніхто не чує
і на шепіт нема ні сил ні бажання
в наших очницях вічний вогонь виснаженої любові
ще жевріє у підвальних кімнатах без вікон
заради нього бережемо останні слова
ІІІ
вороги ніколи не знатимуть наших імен
не чутимуть наш сміх
і голоси серед тиші
у наших покинутих оселях не має навіть мишей
наші діти слухають уроки у глибоких станціях метро
іноді ми повертаємося в примарне минуле
де у спогадах миготять радісні миті
мов рибини з білими більмами
на піщаному берегу
ротами ковтають вологе повітря
IV
не вельми віримо в примарний завтрашній день
де сонце бліде затягнуте сивим смогом і чорними пасмами
пожовклі календарі завмерли в далеких роках
як і стоси запилених книжок
де написано
що смерть не приходить зі смертю
де написано
що життя не відходить із життям
де написано ще багато різних дурниць
а насправді
життя триває
і під землею
2024
Останні події
- 18.02.2025|18:07Що читають 18-річні? Топ-50 книжок за програмою єКнига
- 11.02.2025|12:03«Барвіночку, прощаймося, прощаймось…»
- 10.02.2025|13:46«За межами слів»: презентація роману «Погляд Медузи» Любка Дереша
- 10.02.2025|13:43Фільм Анастасії Фалілеєвої «Я померла в Ірпені» отримав нагороду на найбільшому в світі фестивалі короткого метру
- 10.02.2025|13:38Мар´яна Савка і Зіновій Карач у концертній програмі «Ніжно, майже пошепки»
- 02.02.2025|19:56Духовна трійня Ігоря Павлюка
- 02.02.2025|19:16Оголошено конкурс на здобуття літературної премії імені Ірини Вільде 2025 року
- 30.01.2025|22:46Топ БараБуки: найкращі дитячі та підліткові видання 2024 року
- 22.01.2025|11:18Англійське чаювання з Генрі Маршем: говоримо, мотивуємо, донатимо
- 22.01.2025|11:16«Інше життя» від Христини Козловської вже в книгарнях-кав’ярнях та на сайті