Електронна бібліотека/Поезія

Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Людському наступному світу...Микола Істин
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
Поетичні новиниМикола Істин
Настя малює не квіткуПавло Кущ
БубликПавло Кущ
Серцем-садом...Микола Істин
коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
LET ME GОOKEAN ELZY
Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
де я тебе розлив...Сергій Осока
"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Завантажити

ніхто не помітив як став я скляним і прозорим
іду крізь вечірні квартали й провулки
іду тротуарами мокрими від осінніх дощів
мене пронизує світло автомобілів
крізь мене видно дерева і тіні чужі
крізь мене видно гірлянди неонових вивісок
крізь мене видно постаті перехожих
яких підганяє додому дощ
і комендантська година
ніхто не помітив як став я скляним і прозорим
думки мої стали скляними
тривоги і пам´ять
і фрази чужі що навколо кружляють
я вічно несу
мов камінь розетський скляний
який ніхто не побачить
я пам´ятаю сміх щасливих дітей
я пам´ятаю небо чисте й безпечне
я пам´ятаю як губи мої цілували
я пам´ятаю тривоги з якими літав
ніхто не помітив як став я скляним і прозорим
як пальці мої завмерли і погляд став вічним
як голос мій зникнув у тиші німій непорушній
і килим пожовклого листя тремтить
коли по ньому ступаю
в майбутнє
скляне і холодне
29.10.22



Партнери