Завантажити

Коли ти не зі мною, зітхаючи, не плачу,

Думок не витрачаю, коли тебе побачу;

Але як надто довго тебе не споглядаю,

Чогось бракує, з кимось зустрітися жадаю;

І з сумом задаю собі питання:

Чи то є приязнь? чи то є кохання?

Коли з очей зникаєш, щоразу я не можу

Твій образ відновити в уяві. З чим він схожий?

Однак не раз відчув я без хтивості земної,

Що він завжди десь поруч у пам’яті зі мною.

І знову ставлю я собі питання:

Чи то є приязнь? чи то є кохання?

То іноді терпів я, то гнав думки подалі,

Аби перед тобою не вилити печалі;

Йшов без мети, бездумно, не обирав дорогу,

То ж як я опинився біля твого порогу?

Заходжу й задаю собі питання:

Що привело? Чи приязнь, чи кохання?

Життя не пожалів би я для твого здоров’я.

По спокій твій до пекла самого би пішов я;

Сміливої жаги не в силах серце мати,

Та спокоєм, здоров’ям для тебе міг би стати.

І знову ставлю я собі питання:

Чи то є приязнь? чи то є кохання?

Лиш руку покладеш ти знов на мою долоню,

Якийсь приємний спокій немов мене огорне,

І сном легким, здається, життя скінчитись може;

Та серце швидше б’ється, пробуджує, тривожить

І голосно вистукує питання:

Чи то є приязнь? чи то є кохання?

Як пісеньку складав я тобі без перестанку,

То віщий дух моїми не володів устами;

Здивований безмежно, я слідував за тими

Думками, що нізвідки з’являлися для рими;

І наостанок записав питання:

Що надихнуло? Приязнь чи кохання?

Переклад члена НСПУ, НСЖУ, фахового перекладача - МАРІЇ СЛОБОДЯНИК

жовтень 2022 року

читати