Re: цензії

15.11.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменниця
Коли мозок стає героєм казки, а дитина вчиться розуміти себе
14.11.2026|Віктор Васильчук, заслужений журналіст України, письменник
«Ятаган» змушує замислитись…
14.11.2026|Пауліна Малохлєб
Польська критика про роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
12.11.2026|Тетяна Граб
Місце сили у Сан-Фурсиско
04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. Києва
Повернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
02.11.2026|Буквоїд
У перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
29.10.2026|Василь Кузан
Реалізм абсурду
27.10.2026|Юлія Манякіна
Музика розшарпаної цілости
26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. Києва
Пам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменниця
Жити, поки життя триває

Re:цензії

02.08.2026|17:37|Ігор Чорний

Інтриги, шпаги і любов

Комаровський О. Несвята Софія. Тернопіль: Видавництво Богдан, 2026. - 336 с.

 

Новонародженій дівчинці, яка є останньою прямою представницею візантійського імператорського роду Палеологів, чудом вдалося врятуватися від загибелі. Вона виростає, перетворюючись на неймовірну красуню Софію. Проте злі сили продовжують переслідувати її, і дівчині доводиться рятуватись у Речі Посполитій. Її доля час від часу перетинається з двома кадетами варшавської Лицарської школи Ігнацієм і Тадеушем. Разом вони стають учасниками неймовірних пригод, де на кону стоїть доля кількох європейських держав.

Роман «Несвята Софія» став творчим дебютом у художній прозі відомого українського кіносценариста Олексія Комаровського, який до цього уславився створенням сценаріїв до багатьох фільмів та серіалів. Історик за освітою, він вирішив написати твір за сюжетом з української історії XVIII століття – століття Просвітництва, камзолів, пудрених перук, віял, плащів і шпаг. Благодатний матеріал для письменника, який вирішить втілити цю епоху в художньому творі. Для цього якнайкраще підходить жанр авантюрно-пригодницького роману, в якому і написано «Несвяту Софію». 

У центрі оповіді знаходиться фігура відомої історичної постаті – Софії Потоцької, на честь якої названо знаменитий садово-парковий комплекс Софіївка в Умані. Але до цього ще далеко. Поки що автор описує менш відомі подробиці з юності своєї героїні. Дивлячись на те, що вийшло з-під пера Комаровського, розумієш, що це дійсно написано кіносценаристом. Події змінюються швидко, як кадри в кіно. Кожна сцена виписана ретельно і докладно. Немовби камера переміщається від обличчя до обличчя, від одного предмета до іншого. Інтрига не слабшає, а навпаки наростає. 

Проте одразу ж видно, що роман створено чоловіком, а не жінкою. Попри заявлену першість Софії у творі, не вона, а двійко бравих кадетів Лицарської школи є головними героями саме цієї частини майбутнього циклу. «Жіноча» проза пишеться трохи не так і не з тими акцентами. Якщо подивитись на твори інших представників/представниць історико-біографічного роману, хоча б на книжки лідерки цього напряму Ганни Гороженко, то впадає в око різниця між її творами і «Несвятою Софією». У її романах увага практично весь час зосереджена саме на головній героїні, яка показана в різні моменти життя-буття, переважно, у потоці почуттів. Софія Комаровського – особа, в якій по-чоловічому розум переважає над почуттями, згідно з вченням Декарта і просвітителів. Вона більше думає про своє становище в світі, про гроші, а почуття вже десь на третьому або на четвертому місці.

Пара бравих кадетів Ігнація й Тадеуша показана в найкращих традиціях романів плаща і шпаги. Карколомні пригоди стикають їх з найвідомішими діячами тієї епохи: королем Речі Посполитої Станіславом Понятовським, імператрицею Марією-Терезією, її дітьми Йосипом та Марією-Антуанеттою, дофіном Франції Луї Огюстом (майбутнім Людовіком XVI). І завжди вони виходять якщо не повними переможцями, то хоча б сухими з води. 

Книга читається дуже легко. Захопливий сюжет, залучивши вас у свої тенета, так і тягне за собою. Результатом праці Олексія Комаровського став гарний, міцно збитий роман у дусі «Анжеліки» у суміші з «Трьома мушкетерами», який закінчується на найцікавішому місці в біографіях героїв. Почекаємо й побачимо, що ж буде далі. Хоча в одному ми можемо бути впевнені, гуляючи мальовничими алеями парку Софіївка. 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

17.11.2026|09:06
Серед рядків – нових і давніх (Фрагменти з написаного)
15.11.2026|06:56
Мирослав Лаюк отримав престижну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського за книжку «Бахмут»
12.11.2026|20:47
Книжки Макса Кідрука перевидадуть без його імені на обкладинці
09.11.2026|15:19
У Львові відбувся поетичний фестиваль «Земля Поетів 2026» та зібрав 400 тисяч гривень для розвідників
09.11.2026|06:48
«Видавництво Старого Лева» та KFC презентували благодійну антологію «Віднайдені рядки»
08.11.2026|22:31
У Відні презентували нову книгу Вероніки Чекалюк «Різдвяні історії: новели Адвенту»
06.11.2026|15:56
«Писати і жити, жити і писати»
06.11.2026|15:51
10 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові 7-8 листопада
06.11.2026|15:39
В Україні запустили сервіс «Своя книга» для самостійного видання книжок
06.11.2026|15:32
У «Видавництві Старого Лева» вийде нова книжка Євгена Положія «Усі тварини ходять босоніж»


Партнери