Re: цензії
- 14.11.2026|Віктор Васильчук, заслужений журналіст України, письменник«Ятаган» змушує замислитись…
- 14.11.2026|Пауліна МалохлєбПольська критика про роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 12.11.2026|Тетяна ГрабМісце сили у Сан-Фурсиско
- 04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПовернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
- 02.11.2026|БуквоїдУ перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 29.10.2026|Василь КузанРеалізм абсурду
- 27.10.2026|Юлія МанякінаМузика розшарпаної цілости
- 26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
- 23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяЖити, поки життя триває
- 22.10.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗробити вибір
Видавничі новинки
- Юлія Судус. «Переливи»Поезія | Буквоїд
- “Читай про рідний край”Книги | Буквоїд
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
Re:цензії
Світло, як стиль життя
-
Спілкування рідною українською мовою, для збереження ідентичності нашого народу;
-
Гармонія людини з природою для того, аби відчувати внутрішню гармонію і бути сповненим енергії творення добра, підтримки, якою готовий так щедро ділитися з іншими;
-
Швидкоплинність життя;
-
Збереження пам`яті та традицій роду.
Олександр Козинець. Усі вже знають. Поезії. – К.: Видавництво Ліра-К, 2025 –160 с.
Світло, як стиль життя – саме такий посил нової збірки поезій «Усі вже знають» письменника, хориста, музиканта, викладача, логопеда Олександра Козинця. Навіть у назві збірки відчувається певна іронія, критичність, потаємний зміст, який хочеться спізнати, адже після прочитання душа наповнюється світлом, а серце – надією та вірою у краще майбутнє.
Коли пишу ці рядки, Україна оговтується від чергової нічної цинічної ракетно – дронової атаки російських військ, якщо відверто, то, в якусь мить, темрява здається непроглядною, але саме тому, так важливо у найважчі моменти читати більше світлих віршів про життя, взаємини між людьми, прості, але такі дієві поради на щодень, як ось:
«...і перш ніж виходити в прохолоду осені
намащувати руки й шкіру обличчя
теплими літніми спогадами та обіймами.»
Цікаво, що всі вірші збірки абсолютно вільні за своєю формою. Письменник дуже щирий із читачами. В текстах немає нудних повчань, моралізаторства, тут просто толерантне нагадування про важливі істини: повагу до людей, важливість вміння бути вдячним Богові за кожний прожитий день, «підслухані» розмови в кафе у дуже різних побутових ситуаціях, які можуть трапитися щодня. Автор дуже уважно спостерігає навколишній світ, оточуючих людей, вміє «слухати тишу» і прислухатися до себе, наприклад, перебуваючи на прогулянці в лісі у вільний день або подорожуючи за місто у важливих справах.
Важливими темами збірки є:
Олександр Козинець спонукає читача відкрити нові власні можливості, через вдосконалення у будь-якій сфері діяльності, яка приносить вам натхнення, відчуття задоволення, вірити в унікальність долі та призначення кожної людини, що прийшла у цей світ волею Творця. У збірці немає виразних релігійних мотивів, Бог – це абсолютна енергія, що присутня в нашому серці.
Смерть на сторінках книжки осмислено у філософському контексті не лише, як болісну втрату близької людини, яка була поруч з нами тут, у земному житті, а й як перехід душі людини у Вічність для того, аби духовна сутність людини з`єдналася зі Світлом.
Автор проникливо акцентує, що людина сама відповідальна за своє тіло, здоров`я, долю, життя:
«...ми – архітектори як тіла свого
так і простору довкола
як молодості своєї й краси
так і старості своєї й страхів
Блажен той хто контролює свої думки
хто в спокої й радості
день проживає »
«Усі вже знають» – легка для читання книжка про важливі сенси, емоції, відчуття, зустрічі, розмови, яких так часто не помічаємо у круговерті наших буднів, що сповнені турбот і тривог, однак ці сенси такі необхідні для збереження своєї внутрішньої гармонії, а отже й стійкості до можливих випробувань, які чекають у майбутньому.
Найголовніше – впустити у своє серце промінець надії, тепла, відкритості допомагати іншим, вдячності за кожну хвилину життя, а отже й впевненості в тому, що все що робимо, то недаремно й цінно, бо «треба жити зараз!», і навіть, якщо раптово зникає світло, то це зовсім не проблема, а радше можливість, шанс знайти більше вільного часу на читання цікавих книг, написаних рідною українською мовою.
Коментарі
Останні події
- 12.11.2026|20:47Книжки Макса Кідрука перевидадуть без його імені на обкладинці
- 09.11.2026|15:19У Львові відбувся поетичний фестиваль «Земля Поетів 2026» та зібрав 400 тисяч гривень для розвідників
- 09.11.2026|06:48«Видавництво Старого Лева» та KFC презентували благодійну антологію «Віднайдені рядки»
- 08.11.2026|22:31У Відні презентували нову книгу Вероніки Чекалюк «Різдвяні історії: новели Адвенту»
- 06.11.2026|15:56«Писати і жити, жити і писати»
- 06.11.2026|15:5110 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові 7-8 листопада
- 06.11.2026|15:39В Україні запустили сервіс «Своя книга» для самостійного видання книжок
- 06.11.2026|15:32У «Видавництві Старого Лева» вийде нова книжка Євгена Положія «Усі тварини ходять босоніж»
- 06.11.2026|15:27Оголошено довгий список Премії імені Юрія Шевельова 2026 року:
- 04.11.2026|18:04Кілька миттєвостей Закарпатської "Книги-фест - 2026"
