Книги, написані для дітей, мають нести добро. Історії, описані в них, повинні спонукати до сміливих думок, пробуджувати бажання наслідувати героїв. А герої таких творів мають бути хоробрими, справедливими, а ще краще — легендарними. Бо ж треба комусь підтримувати баланс добра і зла, рятувати Закрайсвіття в погоні за Зеленим зайцем, навіть якщо цей «хтось» — розбишака і пройдисвіт Григір Пинтя. Так, це він, тричі славний розбійник, відомий закарпатський Робін Гуд, у народі відомий як Пинтя Хоробрий, що здійснював свої подвиги наприкінці XVII століття, а в ХХІ-му постав у романі письменника, драматурга й журналіста Олександра Гавроша «Розбійник Пинтя у Заклятому місті».

Три частини книги із трьома десятками розділів і понад трьома десятками героїв укупі з дивовижними пригодами й містичними перетвореннями читаються на одному подиху. За легке, жартівливе й цікаве чтиво авторові подякує не один дорослий, що вже казати про дітей.

До того ж це перша книжка Олександра Гавроша, видана в одному з найпопулярніших українських видавництв «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Відтак не дивно, що ілюстрації й зовнішній вигляд також неперевершені. Візуальне втілення пригод передав художник Максим Паленко, тож кожна глава, відповідно до змісту, постає у вигляді Церцерушки, Яноша Кудлоша, Ганджі-баби, дракона Шарканя тощо.

Чи не першу оцінку   роман про закарпатського опришка отримав під час презентації на цьогорічному Форумі видавців у Львові. Про своє спільне «дитя» говорили видавець Іван Малкович та автор Олександр Гаврош. «Книга написана в дусі такої хроніки, як писали Толкієн, Льюїс. І Сашко захотів на основі карпатських казок створити свій епос. У книзі такі імена, що від них самих перехоплює дух і ти хочеш читати роман ще більше. Повірте мені: я щасливий, що ця книжка   вийшла саме в «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ». Розкішну уяву і те, що ми читали в казках, Олександр Гаврош зумів якимось дивним чином об’єднати і зробити з цього велике епічне полотно, яке читається на одному подиху», — розповів директор видавництва, письменник Іван Малкович.

Захоплення Олександра Гавроша мужніми героями характерне для його творчості. З доброї волі цього автора в українській літературі, а віднедавна ще й у кінематографі постав легендарний персонаж Іван Сила, на Закарпатті відомий як Іван Фірцак (Кротон). У попередньому номері газети «РІО» ми вже писали, як однойменний фільм збирав овації й відгуки під час презентації на Закарпатті.

Натомість Григір Пинтя, як персонаж Олександра Гавроша, почав завойовувати свого читача, а з ним і нагороди   ще з 2008 року. Саме тоді письменник став лауреатом 10-го Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2008» в номінації «Дитяче свято — Твори для середніх і старших школярів» за повість «Неймовірні пригоди тричі славного розбійника Пинті». У 2012 році «Тричі славний розбійник Пинтя» був поставлений для найменших глядачів у театрі ляльок «Бавка» (режисер-постановник Олег Жюгжда, Білорусь). Дитинство відомого опришка описане у книжці «Олександр Гаврош про Григора Пинтю, Олександра Духновича, Івана Силу, Адальберта Ерделі, Августина Волошина» («Грані-Т», 2011, Серія «Життя видатних дітей»). А вже цього року щойно виданий роман «Розбійник Пинтя в Заклятому місті» потрапив до «довгого списку» всеукраїнської премії «Дитяча Книга року ВВС-2013». Усього в переліку номінантів — 13 дитячих українських книжок.

Під час презентації «Пинті-2» у Львові Олександр Гаврош розповів про задум книжки: «Ужгород розташований на самому заході України і Закарпаття постає наче у своєрідній котловині. З одного боку — кордони, з іншого — Карпатські хребти. Тільки трьома дорогами через гори можна проїхати на другу частину України. І справді – це таке собі   Закрайсвіття. Завдяки тому, що закарпатці майже тисячу років жили відірвано від іншого українського «материка», тут утворився   специфічний фольклор. Для України він   маловідомий і цікавий».

Роман «Розбійник Пинтя у Заклятому місті» вкрай важливий для читачів ще й тим, що це перша в українській літературі казкова хроніка, заснована на реаліях українських народних казок Карпатського регіону. Тож знайомі з дитинства багатьом закарпатцям розповіді про повітруль, потерчат, шарканів та дворушниць оживають у книзі Олександра Гавроша у вигляді добрих та поганих персонажів містичного Закрайсвіття.

Наприклад, у романі змальований такий собі Зелений заєць. Вже з першої сторінки твору куций проникає у чтиво Олександра Гавроша, наче відлуння чарівної «Аліси» Льюїса Керрола. Цікаво, що саме Зайцеві читач повинен завдячувати дивовижною історією, яка розгортається у книжці. Цей персонаж — наче обрамлення до твору: з нього починаються пригоди, ним вони й завершуються — точніше хронікою, яку Зелений заєць записує.

Інші герої твору — Прунслик, Чорний лицар, Церцерушка, дракон Шаркань, Ганжі-баба — на диво сучасні й містичні. Навіть ті з них, що постають у негативному зображенні, до кінця оповіді змінюються і читач пробачає їм усі скоєні лиха, адже і розбійник Пинтя не міг довго злоститися.  

По-дитячому світла, щира, справжня книжка, яку не можна оминути ні дітям, ні дорослим. Адже вона так легко, доступно, ненав’язливо знайомить читача з багатством нашого фольклору, що природно й несподівано «вибухнув» і в украй технологізованому ХХІ столітті.

У книжки, на перший погляд, сумне й несподіване завершення, адже Пинтя проходить через усю казку і залишається таким, як на початку. Проте саме такий «циклізм» історії пробуджує бажання нових пригод розбишаки, які вже, вочевидь, не за горами. Бо ж який опришок всидить на одному місці, тим паче коли це закарпатський Робін Гуд, тричі славний розбійник, а тепер ще й визволитель Заклятого міста в Закрайсвітті Григір Пинтя.