Re: цензії
- 15.11.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяКоли мозок стає героєм казки, а дитина вчиться розуміти себе
- 14.11.2026|Віктор Васильчук, заслужений журналіст України, письменник«Ятаган» змушує замислитись…
- 14.11.2026|Пауліна МалохлєбПольська критика про роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 12.11.2026|Тетяна ГрабМісце сили у Сан-Фурсиско
- 04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПовернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
- 02.11.2026|БуквоїдУ перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 29.10.2026|Василь КузанРеалізм абсурду
- 27.10.2026|Юлія МанякінаМузика розшарпаної цілости
- 26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
- 23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяЖити, поки життя триває
Видавничі новинки
- Юлія Судус. «Переливи»Поезія | Буквоїд
- “Читай про рідний край”Книги | Буквоїд
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
Re:цензії
Ще одна спроба спасіння світу
Наталія Сквіра. Проблеми поетики другого тому «Мертвих душ» Миколи Гоголя. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. – 328 с.
Зацікавленість постаттю Миколи Гоголя сьогодні не втрачає актуальності, свідченням чого є поява чималої кількості наукових та науково-популярних досліджень, присвячених як персоналії письменника, так і його духовним пошукам пізнього періоду творчості. Особливо плідним, навіть різновекторним щодо рецепції творчості Миколи Гоголя, був ювілейний рік як у російському, так і в українському гоголезнавстві, що, мабуть, закономірно.
Рецензована робота к.ф.н. Сквіри Н.М. презентує досить широкий спектр літературознавчих та історіософських проблем. Поняття «нової естетики» у дослідженні творчості М. Гоголя вже досить давно побутує в українському гоголезнавстві і дана робота подає авторську варіацію поняття, зокрема на матеріалі чи не найбільш суперечливого твору М. Гоголя «Мертві душі». Адже художньо-філософські пошуки М. Гоголя пізнього періоду творчості є предметом пильної уваги і часом – суперечок та ідеологічних протистоянь вже не для одного покоління гоголезнавців як на теренах української, так і російської гуманітаристики.
Предметом наукових студій і дослідницького пошуку у монографії є другий том «Мертвих душ» М. Гоголя. Слід наголосити, що маємо справу із справді цілісним і концептуальним аналізом художнього тексту, у процесі якого автором використані найбільш продуктивні методології дослідження, вивчення і аналізу поетики у сучасному літературознавстві.
На загал, подані у змісті монографії назви окремих розділів за масштабністю заявленої проблематики, без жодних перебільшень, можуть бути самостійними окремими дослідженнями у царині гоголезнавства. І це, варто сказати, на перший погляд дещо ускладнює цілісність сприйняття. Тим не менш, автору вдалося досить органічно вибудувати загальний сюжет роботи.
Перший розділ презентує широку обізнаність Сквіри Н.М. з обраної проблеми, подає розлогий огляд і навіть критичний аналіз досліджень другого тому «Мертвих душ» М. Гоголя, тим самим мотивуючи власний вектор шукань і розвінчуючи вже сталі філологічні міфи щодо містицизму пізнього періоду і згасання художнього потенціалу у творчій долі письменника.
Особливо цікавим, теоретично свіжим і актуальним виглядає другий розділ роботи, присвячений проблематиці біблійної інтертестуальності. Дослідниця ретельно відшуковує міжтекстові зв’язки, вдало і завжди влучно, підставно аргументує і підтверджує теоретичні висновки безпосереднім зверненням до тексту, пропонує можливість художньої рецепції і прочитання символіко-алегоричного плану твору. Автор висловлює припущення, що саме біблійний інтертекст покликаний надати особливого виміру і масштабу художній манері Гоголя і вдало демонструє це детальним вивченням та глибоким аналізом поетики другого тому, оперуючи основними прийомами компаративного дослідження. У полі уваги дослідниці постійно перебуває і проблема варіативності текстів письменника, зокрема – рання і пізня редакції другого тому. Біблійна традиція простежується автором роботи і у створенні М.Гоголем цілого ряду специфічних жіночих образів, роль яких є ключовою у великому проекті переродження суспільства. Загалом тема «Жінка у Гоголя» сьогодні набуває досить специфічного тлумачення, свідченням чого є поява великої кількості домислів стосовно ролі жінки в особистому житті письменника. Тим не менш, дослідниця підкреслює, що саме жінка у Гоголя розглядається крізь призму християнських моральних чеснот, збагачуючи тим самим авторські прийоми характеротворення. Біблійні асоціації, формули та алюзії відіграють важливу роль також у творенні психологічних портретів персонажів другого тому. Проаналізовано і специфіку мови персонажів другого тому, зокрема варіативні, змінені версії біблійних формул у їх мові роблять більш масштабними власне самих типажів представлених героїв. Не менш ґрунтовно представлена у роботі і специфіка пейзажів, інтер’єрів, речового світу, визначена їх функція і роль у глобальній ідеї презентації якісно нового соціуму другого тому.
Авторка роботи велику увагу приділяє і безпосередньо текстологічним особливостям другого тому, зокрема аналізові фольклорних мотивів та традицій, визначає їх роль у створенні специфічної, впізнаваної гоголівської художньої дійсності. Особливої уваги в монографії надано дослідженню у тексті другого тому «Мертвих душ» народних пісенних мотивів та приказок, їх ролі у моделюванні специфічної художньої дійсності.
Аналіз поетики другого тому «Мертвих душ» у версії Наталії Сквіри має багатоплановий всебічний характер, тим не менш – підпорядкований логічному і продуманому критико-аналітичному сюжету, в основі якого біблійний символіко-алегоричний план розкриття особливостей нової естетики слова Миколи Гоголя.
Коментарі
Останні події
- 15.11.2026|06:56Мирослав Лаюк отримав престижну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського за книжку «Бахмут»
- 12.11.2026|20:47Книжки Макса Кідрука перевидадуть без його імені на обкладинці
- 09.11.2026|15:19У Львові відбувся поетичний фестиваль «Земля Поетів 2026» та зібрав 400 тисяч гривень для розвідників
- 09.11.2026|06:48«Видавництво Старого Лева» та KFC презентували благодійну антологію «Віднайдені рядки»
- 08.11.2026|22:31У Відні презентували нову книгу Вероніки Чекалюк «Різдвяні історії: новели Адвенту»
- 06.11.2026|15:56«Писати і жити, жити і писати»
- 06.11.2026|15:5110 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові 7-8 листопада
- 06.11.2026|15:39В Україні запустили сервіс «Своя книга» для самостійного видання книжок
- 06.11.2026|15:32У «Видавництві Старого Лева» вийде нова книжка Євгена Положія «Усі тварини ходять босоніж»
- 06.11.2026|15:27Оголошено довгий список Премії імені Юрія Шевельова 2026 року:
