Втім на диво всі ці люди-істоти трапилися на шляху головного героя роману Родіона Уса. Він здійснює інспекцію цілком реального заводу в цілком реальному тихому провінційному містечку. Настільки тихому, що пов’язаних із контрабандою вантажу подвійного призначення людей таємничі злочинці душать і підвішують за древнім зороастрійським обрядом у «вежах мовчання». Стоїть за цим могутній директор заводу Червоний Дон, його заступник Хріняка чи це – справа рук напівмістичних релігійних фанатиков парсів-зороастрійців? Хто в цій історії сам Родіон – випадковий свідок чи співучасник? А, можливо, він узагалі – не людина, а лише частина, уламок стародавньої Вежі? Захоплюючий роман, який легко читається, але по прочитанню чомусь не відпускає моторошне почуття марності сучасного життя. І марнославності людського розуму.

Євген Положій. Вежі мовчання. – Харків: Фоліо, 2009. – (Сер. «Література»).