Фіксуючи та аналізуючи протягом перших 100 днів повномасштабної війни з перспективи «двох стін» київської квартири ситуацію нерівного протистояння наших захисників під час повномасштабного нападу  сусідньої північної держави на Україну, авторка витворила переконливий синтез літератури, її переосмислення з часової перспективи  і промовистої документалістики, згорнутої у жорстку форму фактажу. Такий несподіваний для літературознавця  жанровий   формат – своєрідна кардіограма перших 100 днів  війни крізь призму задокументованих подій минулого – дав можливість  не тільки повернутися спогадами у той непростий період, коли реальний час стиснувся в напруженому очікуванні, тривозі й вірі в нашу близьку перемогу, а й відчути реальний перегук двох воєн – Другої світової і повномасштабної російсько-української війни 2022-2023 років.

 Книжка містить присвяту киянам, «котрі вірили й вірять у перемогу ЗСУ, не покидаючи рідних домівок». Авторка не занурюється у власний емоційний плин (лише напочатку пунктирно відображає хід своїх думок і розмислових апеляцій), натомість обирає простий, а насправді дуже чіткий і виразний  спосіб співставлення історичних подій через оптику Олександра Довженка. Такий  «живий» відбиток жорсткої реальності, нібито позбавлений індивідуальних емоцій, насправді дає ефект сугестивної експресії, дозволяючи читачеві по-новому відчути пережите – крізь зв´язок часів, повторювану трагічність української історії, повну  впізнаваність багатьох реалій і часом несподіваних висновків. Запропонована тут тематична мозаїка цитат з книжки Довженка «Україна в огні» та інформаційних повідомлень із досвіду перших 100 днів повномасштабного вторгнення рашистів та штурму Києва – красномовна ілюстрація до роздумів щодо джерел російського нацизму й геноциду в Україні: розділ «Історико-літературні паралелі» містить підрозділи «Дещо з особистого» та «Поза особистим. Рашизм як політика і загроза світові», де авторка апелює не тільки до актуальних подій і праць наших дослідників, а й часто-густо до поетичної творчості В. Стуса з його філософією стоїцизму. Постскриптум до цього розділу під назвою «Навздогін вступному слову» завершується поетичними рядками Ліни Костенко та Миколи Вінграновського, рядки котрого звучать сьогодні особливо щемливо: «Двадцять столітечок сниться/Світ без війни».

Окрім того, видання містить розділ «P.S. Ще з потоку спостережень і вражень», де вміщено ґрунтовні актуальні статті, а також дописи авторки на воєнну тематику, які друкувалися на українських сайтах у перший період повномасштабної війни. Зокрема, роздуми над книжкою Є. Гуцала «Ментальність орди»,   «Листами до німецького друга» А. Камю з приводу окупації Франції німецькими нацистами, розгляд апологетики донкіхотства в дискурсі шістдесятників, котрі означили для українського суспільства вектор: від Дон Кіхотів – до Воїнів  Світла, а також апеляція до теми тимчасово окупованого Криму за «Листами до сина» В. Стуса, апеляції до новітньої української «трагедії крові» за асоціаціями  до поеми Лесі Українки «На полі крові»,  актуальні рефлексії на тему боротьби України за свою незалежність мовою цитат із роману Ліни Костенко «Берестечко».

Книжка адресована широкому читачеві: всім, хто цікавиться літературою та сучасною історією. 

Людмила Тарнашинська. «Україна в огні». Війна 2022 крізь призму Довженка: 100 днів протиСТОяння. К: Смолоскип, 2023. - 168 с.