Завантажити

Ця осінь як бурхливе море

Із його нескінченною кількістю потопаючих алкашів

Що мов джини надовго застрягли на дні пляшки

Ось ось і я наче Рильський закутаюсь у жовтаве листя

Вкриюсь снігами мов білим тілом коханої жінки

Заляжу у якомусь саду посеред міста біля сивого дуба

Й дивитимусь крізь пори дерев мов крізь вікна

Як пропливають дні ніби повітряні кулі

Кожного разу здригаючись коли розпашілі діти

Горнутимуть сніг для снігової баби

О ця невідворотність часу

Ці ешелони що звуться роками

Вигорни мене

Мов бабака філа збуди із цієї зимової сплячки

Відігрій мов квітку коло грудей

Ця нестримність чекання

Прокидаючись зі сну мов із холодного снігу хочеться нестерпно курити

Солодко наче повітря ковтати клуби густого диму

Видихаючи теплі випари спокою і натхнення

Розгорни мою душу щоб заговорила сотнями мов

Наче дельфіни випромінюючи енергетику чогось

Невідомого чи давно уже забутого

Ця осінь вона як

Бурхливе море із її безліччю загублених душ

читати