Завантажити

плакали чайки колись над тобою

тепер сміються поза очі

сріблені іллічі

що пережили свій вік

і вказують шлях прямо

де козацький харон

колись переправляв стомлені душі

з цього боку на той

тільки й лишилось від твоєї слави

що переораний навзнак синій дніпро

тільки у балачках старців на тутешніх базарах

проглядаються ієрогліфи забутої мови

так що коли б якийсь сміливець

дошукувався твоїх шляхів

то напевне знайшов би їх тут

у тінях здеградованих онуків

із знайомими прізвищами

що й мови небого

містку позолочений

на шляху із гетьманщини

аж до славного твого запорожжя

світлий красеню на межі волості й степу

та й навіть у йменні твоєму тобі ж

самому відмовлено

пишаєшся наче зістрижений оселедець

своїм новим світлогірським іменем

читати