Завантажити

кравцiв!
 
Вбiгає дiвчина.
 
Д i в ч и н а
Готуйтесь! їдуть, їдуть молодi!
 
Рух. Гомiн. Всi стають по мiсцях.
 
П е р е д е р i й
Всi по мiсцях! Товаришi-брати!
Во славу мiста нашого старого,
Во славу чесних всiх працiвникiв,
Во славу руського народу i землi
Засяють хай всi свiчi цеховi!
 
Миттю вся палата освiтлюється силою свiчок.
 
К а п у с т а
Тепер нехай через вогонь пройдуть
Звичаєм стародавнiм молодi.
 
Музика.
 
Цеховики стають обабiч дверей, утворюючи своїми свiчками щось подiбне до вогняної завiси, крiзь яку повиннi пройти молодi.
 
IV
 
Свiчка й Меланка входять крiзь вогняну заслону. За ними, вже повiльно, ошатна юрба дружок i бояр. Меланка в чудовому шлюбному вбраннi з серпанком на головi, що закриває її обличчя.
 
Х о р
Ой, пройшла Меланочка крiзь вогонь,
Наче щире золото, через горн.
Ой, свiти ж їм, вогнику, все життя,
Щоб не було в темряву вороття.
Ти в хатинi весело їм палай,
Ясну щастя-доленьку їм надай.
Молодi пiдходять до Тетяни i Капусти, що чекають їх, перша - з хлiбом, сiллю i медом, що поставленi на вiкно з дiжi, а другий - з двома зеленими, перевитими золотом свiчками та келихом, що стоїть на тацi, яку держить хтось iз товаришiв.
 
Т е т я н а
Нехай вас бог благословить святий,
Нехай у вас всього в привiллi буде,
Удосталь хлiба, меду та вина.
К а п у с т а
На полi хай у тебе буде повня,
А в хатi вiчна згода та любов.
П е р ш и й х о р
Тупу-тупу коло дiжечки,
Навiдала сироїжечки,
Що ж нам допiру робити:
Чи в хатi свiчки свiтити,
Чи сироїжечки брати,
Чи вже невiстку вiтати.
Є в нас тарiлочка меду,
Йди до нас, невiстко, на беседу.
Д р у г и й х о р
Ой панове сватове, просимо вас,
Прилетiла утiнка в добрий час,
Ви ж її не бийте, не лайте,
Ви ж її хорошенько приймайте,
Ви ж її раненько не будiте,
Ви ж її мiж людьми не судiте.
П е р ш и й х о р
Ой невiстко наша жаданка,
Ой, не рiк ми тебе жадали,
Сiм рокiв меду не пили,
Сiм рокiв свiчок не свiтили,
Ти ж нам солодша вiд меду.
Йди до нас, голубко, на беседу,
Ти ж нам яснiша за свiчку,
Одкрий нам своє бiле личко.
К а п у с т а
(знiмає серпанок з Меланчиного обличчя, зворушений).
Отак, Меласю,- сiм рокiв тебе,
Мов свiчечку ясную, ми чекали
I в темрявi журились, а тепер
Ти увiйшла, i раптом засiяла
Палата вся вiд радiсних огнiв.
М е л а н к а
(зворушена, припадає на мить до його плеча).
О мiй дiдусю любий!
К а п у с т а
I за це
Прийми од нас, звичаєм стародавнiм,
Зеленую цю свiчку.
(Запалює й дає).
Хай горить
Вона тобi на радiсть та на щастя.
А це тобi, вiдважний майстре наш.
(Дає так само Свiчцi).
Нехай тебе колись прославить пiсня,
Що Свiчка ти - i свiтло нам здобув.
Х о р
Слава тобi. Свiчко-зброяре,
Свiчку ти здобув воску яра,
Слава тобi, майстре умiлий,
Слава тобi, рицарю смiлий!
 
Капуста бере келих i подає Свiчцi.
 
К а п у с т а
Тепер прийми цю заздоровну чару.
Х о р
Не пий, Iванко,
Першого привiту,
Бо перший привiт,
Лихий на зустрiт,
Оддай маршалку 1
Через праве плече -
Нехай вiн виллє,
Нехай потече.
 
1 Маршалок - староста у весiльному обрядi.
 
Свiчка бере келих i передає через праве плече Коляндрi, який виливає його на пiдлогу.
 
Т е т я н а
(бере другий келих i подає Свiчцi).
Здоровi пийте, дiточки, нехай
Солодка й повна буде ваша чара.
 
Свiчка бере й п'є, чергуючись з Меланкою.
 
С в i ч к а
Бо славу нашу, браття дорогi,
Нехай вовiк живе громада наша!
В с i
Тобi на славу! Слава, слава Свiчцi!
 
Передерiй пiдходить до молодих.
 
П е р е д е р i й
Хвала тобi, одважний майстре наш!
Щасливий будь з дружиною своєю.
А ти, Меласю, од мене прийми
Цю рiзьблену оздобу на намисто -
Найкращий твiр, що я колись скував,
Коли ще очi бачили мої.
(Дає їй золоту оздобу).
М е л а н к а
(зворушено).
Спасибi щире, дядечку мiй любий,
О, як би я жадала, щоб вони
Прозрiли знов, твої прекраснi очi.
(Цiлує його).
П е р е д е р i й
Меласю! Рiдна! Свiчечко ясна!
Мене сама мов свiтлом ти осяла.
В с i
Нехай живе наш Свiчка! Хай живе
На довгi роки славний майстер наш!
 
Музика
 
Пiд звуки музики й гучних привiтань Капуста i Тетяна обводять молодих навколо всiєї палати, пiсля

читати