Ніжин традиційно вирізнявся, як «поетична столиця» Чернігівського краюї, завдяки столітній університетській традиції. Про це, наприклад, свідчать публікації у журналі «Літературний Чернігів». Ніжин традиційно був трампліном для талановитої, амбітної творчої молоді. Приклади? Гоголь, Кокотюха, Дністровий. Достатньо?

Подаємо один знакових текстів Сашка Андріяша, «Як я став паштетом»:

Я хотів би бути качкодзьобом

На худий кінець альбатросом

Молоко би із мамки сьорбав

Веселив би п*яних матросів

Я хотів би стати поетом

Малював би пивом по шлунку

Розважав би негрів мінєтом

Вишивав би стрьомні малюнки

Я хотів би бути портретом

Щоб на мене бл..і  дивились

Але став я звичайним паштетом

Обблюватись і подавитись

Порадував новими словоформамиримами Вражек Рийжи.



Про чай і т д

Практичний і зручний,

як в пакетику чай,

окунаю виспану печаль

в сонних речах.

Всі байдужі причини

мною начинені;

а речі, з чим вони..?

Розгортаю пожмаканий час,

злизую їхню пожовану участь –

свідомого, типу, який процент?

І «на десерт»  Андрій Ніколаєнко

марихуана героїн дощі

ідуть стабільно потяги до пензи

мене здолали краплями коти

подряпавши мереживо артерій

я спав!

а потім знов ожив

блукав і потім повернувся

і ось я отче

ось він я

прийми

мене обриганого пса із вулиць

літав і падав

плавав і хропів

немов у декстрометорфані

ця книжка коштує квитка на липів ріг

цей морок знавіснілий від ядухи

розплата за гріхи є

що?

немов гіпноз немов понос немов хвороба

орнаменти зірок немов

пісок

немов передостання моя спроба

просив я вибачення

боже поможи

постав мене ти на обидві ноги

розплата за гріхи є

що?

в геєні каятись нема вже змоги

я плавав кораблями в водниках

немає сенсу ні прощення

серця чверть

я виліз із болота мов багряний

а ти омив мене

розплата за гріхи є смерть

Інформація: Прес-служба культурно-мистецького центру «Інтермеццо»