Re: цензії
- 15.11.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяКоли мозок стає героєм казки, а дитина вчиться розуміти себе
- 14.11.2026|Віктор Васильчук, заслужений журналіст України, письменник«Ятаган» змушує замислитись…
- 14.11.2026|Пауліна МалохлєбПольська критика про роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 12.11.2026|Тетяна ГрабМісце сили у Сан-Фурсиско
- 04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПовернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
- 02.11.2026|БуквоїдУ перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 29.10.2026|Василь КузанРеалізм абсурду
- 27.10.2026|Юлія МанякінаМузика розшарпаної цілости
- 26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
- 23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяЖити, поки життя триває
Видавничі новинки
- Юлія Судус. «Переливи»Поезія | Буквоїд
- “Читай про рідний край”Книги | Буквоїд
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
Події
Поетична метафізика Олега Короташа в чернігівському «Інтермеццо»
Зовсім випадково потрапив до Чернігова поет Олег Короташ, тому й аудиторія на зустрічі в «Інтермеццо» виявилася нечисельною. - «Один з нобелівських лауреатів сказав, - зазначив неокласик, - якщо на зустріч прийшло всього двоє, то зустріч повинна відбутися. Це аксіома. Краще десяток тих, хто дійсно хоче послухати поезію, ніж сотні, яких загнали насильно».
Презентація книги вибраних поезій Олега Короташа «Елегії острова Патмос», передмова Василя Герасим’юка (видавничий дім «Укрпол», 2010) відбулася поза презентаційним туром, містами Київ, Донецьк, Луганськ, Харків, Львів. Ужгород, Тернопіль, Чернігівці, Івано-Франківськ. Олег відвідав Чернігівщину минулого року, взявши участь у фестивалі «Гоголівка» у Ніжині і присвятив цьому місту лірико-метафоричні рядки, які пролунали під час презентації.
Університет повітового міста N.
Микола Васильович схнеться парком
із першого іспиту. Вгорі рефрен
світило кольору, мов «Кадарка»,
уклінно відходить від тіні споруди,
котру ще обгидять птахи і люди…
і закінчення
Та Миколі шляхи манівець прострелив,
вишній дар з русской речью в котлі змішав,
і серце безрідне укрив шинеллю,
де – згори мідний вершник Петра бовваніє,
наче орган, котрим Тарас породив Андрія.
Містика супроводжувала виступ метафізика в поезії. Першим прозвучав вірш, присвячений пам’яті побратимів-літераторів, що відійшли у вічність у високосному і трагічному 2008 році: Юрко Покальчук, Василь Кожелянко, Ігор Римарук.
…Вдягнися віршем, мов плащем
Зі Стікса протяг,
До сороковин із Василем
Ускочив в потяг...
написав Олег на смерть Юрка Покальчука, тієї ж ночі помер Василь. І до сьогодні Олег Короташ відчуває духовний зв´язок із побратимами. Елементи містики Олег сприймає як нерозгадану данність буття.
Коли поет почав читати містерію «Миргород», погляди присутніх замкнулися на мінеральній воді «Миргородська», що стояла на столику поруч.
Чорти літають, зорі гасять світ
маленьким містом. Я мовчу і свідчу
ту кожну душу – рідну і правічну,
як твої стегна Єви і Ліліт.
…
Душа пропала…Чом Господь не дасть,
щоб повернути, натягнувши віжжі,
Стирчать світи, як камені наріжні…
І жити – тісно, і померти зась.
Виявилося, що коли персонал «Інтермеццо» готувався до презентації, іншої води в продмаркеті просто не виявилося! Або, коли пролунав рядок «звучав орган», в одного з присутніх залунав мобільний дзвінок рінгтоном органної музики.
По завершенні презентації, під час спілкування та обговорення поточної суспільної ситуації, Олег почув фразу: «Поліські дзвіночки» ледь потрапили до Києва». Йшлося про бездумне блокування автотраси Чернігів-Київ працівниками ДАІ в день акції опозиції біля Верховної Ради. В результат чого під «роздачу» потрапив і дитячий колектив «Поліські дзвіночки».
- Цією фразою я розпочну свій вірш, - пообіцяв поет.
Свою презентацію Олег того ж дня продовжив у Педагогічному ліцеї, а наступного дня його поезія лунала у Чернігівському Національному Університеті імені Тараса Шевченка.
Коментарі
Останні події
- 15.11.2026|06:56Мирослав Лаюк отримав престижну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського за книжку «Бахмут»
- 12.11.2026|20:47Книжки Макса Кідрука перевидадуть без його імені на обкладинці
- 09.11.2026|15:19У Львові відбувся поетичний фестиваль «Земля Поетів 2026» та зібрав 400 тисяч гривень для розвідників
- 09.11.2026|06:48«Видавництво Старого Лева» та KFC презентували благодійну антологію «Віднайдені рядки»
- 08.11.2026|22:31У Відні презентували нову книгу Вероніки Чекалюк «Різдвяні історії: новели Адвенту»
- 06.11.2026|15:56«Писати і жити, жити і писати»
- 06.11.2026|15:5110 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові 7-8 листопада
- 06.11.2026|15:39В Україні запустили сервіс «Своя книга» для самостійного видання книжок
- 06.11.2026|15:32У «Видавництві Старого Лева» вийде нова книжка Євгена Положія «Усі тварини ходять босоніж»
- 06.11.2026|15:27Оголошено довгий список Премії імені Юрія Шевельова 2026 року:
