Re: цензії
- 15.11.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяКоли мозок стає героєм казки, а дитина вчиться розуміти себе
- 14.11.2026|Віктор Васильчук, заслужений журналіст України, письменник«Ятаган» змушує замислитись…
- 14.11.2026|Пауліна МалохлєбПольська критика про роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 12.11.2026|Тетяна ГрабМісце сили у Сан-Фурсиско
- 04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПовернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
- 02.11.2026|БуквоїдУ перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 29.10.2026|Василь КузанРеалізм абсурду
- 27.10.2026|Юлія МанякінаМузика розшарпаної цілости
- 26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
- 23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяЖити, поки життя триває
Видавничі новинки
- Юлія Судус. «Переливи»Поезія | Буквоїд
- “Читай про рідний край”Книги | Буквоїд
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
Події
Карту військового полігону в Житомирській області роздавали як макулатуру
Журналіст Денис Лавникевич розповів про кричущий інцидент, який трапився з ним – під виглядом макулатури у книжковому магазині в його руки потрапила секретна карта військового полігону в Житомирській області.
Журналіст Денис Лавникевич розповів про кричущий інцидент, який трапився з ним – під виглядом макулатури у книжковому магазині в його руки потрапила секретна карта військового полігону в Житомирській області.
Як передає НАРОДНА ПРАВДА, про це він написав на власній сторінці у Facebook.
Як розповів Лавникевич, він зайшов в маленький магазинчик, що торгує географічними картами, щоб купити карту України для свого робочого місця. Цей магазинчик розташований прямо в прохідній підприємства, яке друкує карти для військових і інших силових структур.
Коли він купував карту, бабуся-продавщиця згорнула її в трубочку і дістала зі стопки якусь макулатуру, аби карти не замочилися від дощу. Але погляд чоловіка одразу впізнав напис на карті.
“На початку 90-х в Мінську, коли я вчився в університеті, я серйозно займався спортивним орієнтуванням. І, природно, в силу цього будь-які карти добре знав, любив і цінував. У 1992 році в маленькому магазинчику “Карти” на вул. Червона несподівано з’явилися розсекречені військові карти. Це тоді здавалося просто дивом: компактні і зручні карти різних точок Білорусі, масштаб – 1: 25 000 (в 1 сантиметрі 250 метрів), неймовірно докладні”, – розповів чоловік.
За його словами, зверху кожної карти були написи: “Генеральний штаб” і “Таємно”, а також синій штампик: “Дазволено для продажу”.
“Пам’ятаю, я в 1992-1993 роках віддавав за ці карти купу грошей – скуповував все, які з’являлися, тому що на змаганнях вони давали величезну перевагу. Коли у 1994 році влада в Білорусі змінилася і ці карти знову засекретили – з магазину вони пропали. З тих пір моя колекція карт була об’єктом зеленої заздрості всіх знайомих, особливо грибників і мисливців”, – пояснив чоловік.
Тому він був дуже здивований, коли побачив знайомий напис “Генеральний штаб” на “макулатурі”, в яку йому загорнули карту України.
“Простягаю руку, дивлюся, – так, вони, ті самі карти, секретні, тільки українських місць. І набагато свіжіші, видані в 2017-му, стан місцевості – на 2012-й. Питаю у бабусі-продавщиці: “А що це у Вас таке?”. Вона відповідає: “А, це браковані, їх військові не прийняли, так їх нам віддали як макулатуру”, – розповів Лавникевич, додавши, що карта, яку він тримав у руках, дійсно була трохи нерівно обрізана по краях.
“Так що тепер у мене є дві карти: адміністративна карта України та карта військового полігону в Житомирській області. Тільки я вам її не покажу. Тому що таємно”, – написав чоловік.
Інформація: Народна правда
Додаткові матеріали
- Невідомі факти про Террі Пратчетта
- В Одесі видали інтерактивний путівник для дітей
- Держкомтелерадіо не дозволив ввезти в Україну ще 13 книг, які містять ознаки пропаганди держави-агресора
- Авторка "50 відтінків сірого" випустить новий роман про Попелюшку
- Книжка-картинка «Зубр шукає гніздо» вийшла у Південній Кореї
Коментарі
Останні події
- 17.11.2026|09:06Серед рядків – нових і давніх (Фрагменти з написаного)
- 15.11.2026|06:56Мирослав Лаюк отримав престижну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського за книжку «Бахмут»
- 12.11.2026|20:47Книжки Макса Кідрука перевидадуть без його імені на обкладинці
- 09.11.2026|15:19У Львові відбувся поетичний фестиваль «Земля Поетів 2026» та зібрав 400 тисяч гривень для розвідників
- 09.11.2026|06:48«Видавництво Старого Лева» та KFC презентували благодійну антологію «Віднайдені рядки»
- 08.11.2026|22:31У Відні презентували нову книгу Вероніки Чекалюк «Різдвяні історії: новели Адвенту»
- 06.11.2026|15:56«Писати і жити, жити і писати»
- 06.11.2026|15:5110 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові 7-8 листопада
- 06.11.2026|15:39В Україні запустили сервіс «Своя книга» для самостійного видання книжок
- 06.11.2026|15:32У «Видавництві Старого Лева» вийде нова книжка Євгена Положія «Усі тварини ходять босоніж»
