Розкривши свіжу збір­ку «Василь Симоненко. Вибрані твори», я пробіглася очима по змісту і зупинилася на назві «Цар Плаксій і Лоскотон». Згадалося, як ще зовсім малою з мамою на вокзалі чекали на потяг. Аби не сумувати, мама купила мені кольорову яскраву дитячу книжечку «Цар Плаксій і Лоскотон», яку я потім знала ледь не напам’ять. Тоді для малої дитини не мало значення, хто написав цю казку, це був ще той вік, коли не задумуєшся, що «ти — людина». Тепер, згадавши цей момент, я розумію, що Василь Симоненко був зі мною значно раніше, ніж я про нього дізналася.

Звісно, що в любові до творчості Симоненка я не самотня. Як доказ того — велелюдна презентація нової книжки, що відбулася 9 лютого у столичному Будинку вчителя. Видало збірку незалежне видавництво «Смолоскип», для якого Василь Симоненко був знаковим поетом: у період роботи в еміграції воно називалося його ім’ям. Тому логічно, що саме книжкою цього автора видавництво відкриває свою нову серію «Шістдесятники», яку скоро поповнять вибрані твори Миколи Вінграновського та Василя Стуса. Представляючи книгу, директор «Смолоскипа» Ростислав Семків зазначив, що у цьому виданні вони намагалися зібрати все найкраще зi спадщини Симоненка: «Це добра книга, в якій зібрано надзвичайно різні матеріали. Ми презентуємо не повне зібрання творів, а найкращі твори, які змогли зібрати: тут є поезії, зразки іншої творчості Василя Симоненка, спогади про нього, фотографії».

Особливо прискіпливо упорядники поставилися до текстологічного вивірення творів. «Насправді цитата: «Любове грiзна! Свiтла моя муко! Комунiстична радосте моя» в оригіналі містить «і радосте безрадісна моя». Зрозуміло, що автор таким коригуванням рятував увесь вірш, і це не єдиний випадок», — розповідає упорядник видання Анатолій Ткаченко. Цікаво, що багато віршів поета у книжці позначені однією зірочкою — це ті, що публікуються з виправленням помилок, які змінюють прочитання твору. «Подивіться, скільки тих зірочок! Це перед вами новий і відреставрований Симоненко, — наголошує Ткаченко. — Тексти мають бути вивірені, люди зрозуміють. Потрібно довіряти читачеві, бо саме на цій довірі побудована книжка». Окрім хрестоматійних поезій і тестів, що надруковані вперше, видання містить велику бібліографію та довідкову базу, а проблематика, порушена в передмові, додатках, примітках, розгортає нові обрії досліджень.

Виступити перед глядачами на презентації, аби згадати Василя Симоненка як чудового поета, публіциста і просто людину, прийшли ті, хто знав його особисто: лауреат першої премії імені Василя Симоненка Станіслав Чернілевський, один із авторів передмови до книжки Євген Сверстюк, поет Іван Драч, режисер Лесь Танюк, кобзар Тарас Компаніченко, який подорожував із Ліною Костенко в рамках презентації її книжки. Більшість із них поділилася простими спогадами про спільно проведений час, котрі показали поета живою людиною із сильним характером. А от відчути енергетику та звучання віршів поета так, як це бачив сам Симоненко, можна було, прослухавши старі записи творів у виконанні автора.

Любов Багацька