Яхиму Тополю виповнюється 56 років
Чеський письменник Яхим Тополь (по-чеськи: Jáchym Topol) народився 4 серпня 1962 року в Празі в родині поета і драматурга Йозефа Тополя та Їржини Тополової, дочки письменника Карела Шульца. У 1981 році закінчив середню школу, у 1981–1984 роках студіював соціальне право у спеціалізованій школі, проте завчасу кинув її. У той час в його квартирі в празькому районі Радліце відбулася ціла низка літературно-драматичний акцій. До 1986 року працював вантажником, кочегаром, перевізником вугілля, потім до 1990 року отримував інвалідну пенсію. Від 1991 року Яхим Тополь є професійним письменником. У 1996 році записався слухачем на відділення етнології філософського факультету Карлового університету в Празі, проте студій не закінчив. Приблизно від 1980 року був вокалістом і автором текстів пісень андеґраундної рок-групи «Пси вояки» («Psí vojáci»), фронтменом якої був його брат Філіп Тополь (1965–2013).Пізніше Яхим Топольбув вокалістом групи «Національний клас» («Národní třída»), його вірші поклала на музику Моніка Начева (Monika Načeva). До 1993 року був головним редактором часопису «Револьвер ревю» («Revolver Revue»). Був членом редакції тижневика «Респект» («Respekt») від його заснування в 1990 році до 2007 року. У 2009–2011 роках працював в редакції щоденної «Народної газети» («Lidové noviny»), тепер працює директором програм Бібліотеки Вацлава Гавела (Knihovna Václava Havla). У червні 2012 року Яхим Тополь був кандидатом до Сенату від Партії зелених у виборчому окрузі Млада Болеслав; у серпні зняв свою кандидатуру у зв’язку зі зростаючими проблемами зі слухом. Живе в Празі, має дружину Барбару Тополову-Мазачову та двох дочок (Марія та Йозефіна).
Яхим Тополь пише зазвичай розмовною мовою. Починав як поет, перші його поетичні збірки вийшли у самвидаві, зокрема «Ескімоський пес» («Eskymáckej pes», 1981), а збірка «Кохаю тебе до божевілля» («Miluju tě k zbláznění», 1988) отримала премію Тома Стоппарда з неофіційної літератури. Офіційне видання збірки «Кохаю тебе до божевілля» (1991) включило в себе вірші із попередніх самвидавних збірок. У збірці «У вівторок буде війна» («V úterý bude válka», 1992) виражено неприйнятного зовнішнього світу, до якого чутливий внутрішній світ не належить.
На початку 1990-х років Яхим Тополь переорієнтувався з поетичної творчості на прозову (схожим чином раніше це робили Мілан Кундера, Павел Когоут і Їржі Шотола). У своїй прозі Яхим Тополь нотує, здавалося б, банальні події, проте робить це екстраординарно. Спершу вийшло оповідання «Екскурсія на вокзал» («Výlet k nádražní hale», 1994), яке незабаром з’явилося і в перекладі англійською мовою («A Trip To The Train Station», 1995). Розлогий роман «Сестра» («Sestra», 1994) є грубо-натуралістичним і водночас поетичним, у ньому переплетені дійсність і сон; він був у 1995 році відзначений премією ім. Еґона Гостовського, перекладений німецькою («Die Schwester», 1998, 2004), англійською («City Sister Silver», 2000) і польською («Siostra», 2002) мовами. У 2008 році роман «Сестра» був екранізований (режисер Віт Панцірж – Vít Pancíř). Наступним був роман «Ангел» («Anděl», 1995), екранізований у 2000 році (режисер Владимир Міхалек – Vladimír Michálek); він перекладений німецькою («Engel Exit», 1997), французькою («Ange exit», 2002) і турецькою («Andel», 2005) мовами.
Потім вийшла книжка «Не можу зупинитися» («Nemůžu se zastavit», 2000), яка є збірником інтерв’ю Яхима Тополя з Томашем Вайсом. Роман «Нічна робота» («Noční práce», 2001) перекладений французькою («Missions nocturnes», 2002), німецькою («Nachtarbeit», 2003), польською («Nocna praca», 2004), норвезькою («Nattarbeid», 2007) і англійською («Nightwork», 2014), а також хорватською, голландською, італійською, іспанською та шведською мовами. Роман «Полоскати горло дьогтем» («Kloktat dehet», 2005) перекладений німецькою («Zirkuszone», 2007), польською («Strefa cyrkowa», 2008), іспанською («Gárgaras con alquitrán», 2009) і англійською («Gargling with Tar», 2010), а також голландською та італійською мовами.
Вийшли збірки оповідань Яхима Тополя «Золота голова» («Zlatá hlava», 2005) і «Супермаркет радянських героїв» («Supermarket sovětských hrdinů», 2007), до якої, окрім раніше публікованих коротких оповідань, увійшла і п’єса «Подорож до Бугульми» («Cesta do Bugulmy», 2005). Роман «Холодною землею» («Chladnou zemí», 2009) був відзначений премією ім. Ярослава Сейферта (2010), перекладений шведською («Kallt land», 2010), німецькою («Die Teufelswerkstatt», 2010), італійською («L’officina del diavolo», 2012), англійською («The Devil’s Workshop», 2013) і польською («Warsztat diabła», 2013) мовами. Дія роману відбувається в чеському містечку Терезіна, де в роки Другої світової війни був розташований концтабір. Хоча війна вже давно минула, проте історичні й особисті травми залишилися. Небайдужі мешканці містечка збирають всі пам’ятки часу, зберігають пам’ять, намагаються захистити від офіційної влади все, що їх пов’язувало із проминулим жахом і родинними історіями та переказами.
Останнім наразі романом Яхима Тополя є «Чуйна людина» («Citlivý člověk», 2017).
До книжки «Тернова дівчина. Історії північноамериканських індіанців» («Trnová dívka. Příběhy severoamerických Indiánů», 1997) увійшли перекладені Яхимом Тополем вибрані індіанські й ескімоські легенди та пісні.
У 2015 році Яхим Тополь отримав словенську літературну премію «Віленіца».
Українською мовою роман «Холодною землею» п.н. «Майстерня диявола» переклала Тетяна Окопна (вийшов окремим виданням у Києві в 2016 році).
Десь майже двадцять років тому, точно після 1997 року, бо діялося то все в мистецькому центрі «Дзиґа» (а він був відкритий того року), на другому поверсі, за столом біля вікна, що виходить на вулицю Вірменську, ми єдиний наразі раз спілкувалися з Яхимом Тополем. Пригадую, то Володя Цибулько покликав нас зустрітися з молодим відомим чеським письменником, який видавав журнал, як мені запам’яталося, «Револьвер». То було вже добре поночі, я з Назаром Гончаром прийшов, а з нами ще Ярослав Павлюк. То все діялося в «хмільному угарі». Із Тополем ми спільної мови не знайшли, хоч і балакали по-чеськи. Я його назвав «пепічкою», а він мене «психопатом», на тому усе й закінчилося тоді.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/culture/2018/08/04/161447.html
|
