Зарічний М. Просто сто сторінок / Михайло Зарічний. – Львів: Піраміда, 2017. – 100 с.
Михайло Зарічний є постаттю унікальною. Пояснюю – чому. В його особі маємо симбіоз начебто непоєднуваних речей. Навіть можна сказати, що він є носієм контрастних чи й полярних іпостасей. Не будемо ярликувати, яка з них є плюсом, а яка мінусом, просто вкажемо на них. (Про плюси та мінуси я загнув, щоб похизуватися, що і я, мовляв, також у арифметиці щось тямлю, чи принаймні в геометрії, тобто в географії). Обидві є, зрозуміло, плюсовими. І кожна із цих двох іпостасей, можна сказати, має свої «підіпостасі».
Отже, нехай першою буде офіційна, скажімо так, іпостась Михайла Зарічного. Він – науковець, математик, видатний математик. До розряду «підіпостасей» належить те, що він доктор фізико-математичних наук, професор, колишній декан механіко-математичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, гостьовий лектор багатьох університетів, автор наукових (математичних) книжок (до слова, різними мовами, бо Михайло Зарічний пише їх не тільки українською, а й деякими іншими мовами, хоча б англійською чи французькою).
Другою є неофіційна, можна сказати – тіньова (умовно кажучи, бо такій помітній персоні сховатися у тінь аж ніяк не вдасться, хіба десь на пляжі) іпостась Михайла Зарічного. Він – мистець, поет, бард. Пише вірші, видає поетичні книжки, співає пісні на свої та не свої слова, себто вірші-таки. От якраз ця друга іпостась і цікава мені, бо з математикою я не дуже дружу. Моїм найвищим досягненням у цій галузі було те, що я в першій чверті восьмого класу мав з алгебри «четвірку» (а не «трійку»), моя мама Оксана Сенатович називала це «проривом у космос» (а сталося це тому, що мене влітку в цих питаннях «підтягнув» наш добрий сусід світлої пам’яті Ігор Сироїд, який був за фахом математиком), і в четвертій чверті десятого класу також спромігся на «четвірку» (як і на випускному екзамені, але це вже зовсім інша тема).
Поезія Михайла Зарічного дуже багатогранна, зокрема розмаїта тематично. Про різні її ракурси можна писати до плюс безконечності (от я знову хизуюся своїми арифметичними пізнаннями). Я ж легесенько, краєм ока, зосереджуся на тому, як Зарічний-поет у своїх віршах осмислює чи заторкує питання мистецтва поетичного, мистецтва віршування зокрема. Цього, гадаю, наразі буде достатньо. А про весь огром його поетичного доробку ще буде написана не одна дисертація.
Першою поетичною збіркою («збіркою віршів», за авторським визначенням, бо він воліє до поштучних витворів версифікації застосовувати дефініцію «вірш», а не «поезія», і має в цьому купу рації) Михайла Зарічного була «Вербалізація верболозу» (2008, видана у Львові, як і всі подальші). Вже в ній автор замислюється над сутністю поезії, дотепно обмізковує та нотує свої імпресії стосовно механізмів творення віршів.
Є у Михайла Зарічного там вірш «Верлібристам», де та сама заримована строфа перетворюється в неримовану:
коли у цім житті
я зроблюся старим
писатиму тоді
поезію без рим
наприклад отаку:
коли у цім житті старим я зроблюся
без рим тоді писатиму
поезію
Михайло Зарічний у дотепному вірші «Теорія поезії» пише: «Хорей: Rambo / А ямб: Rimbaud» , – цей вірш може стати хрестоматійним для певних категорій допитливців. Тут помічаємо перфектне (безпомильне, можна сказати) знання і розуміння автором різних мовних нюансів, різномовних нюансів (включаючи варіабельність та відмінність між написанням і прочитанням тощо). І це проходить якщо й не суто червоною, то бодай барвистою, різнокольоровою ниткою через увесь його поетичний доробок, протикаючи голкою гострого розуму відповідні вибрані місця.
Михайло Зарічний приписує римам здатність робити людей мудрими й добрими: «рими / роблять нас мудрими / добрими / роблять нас рими // але не старими / тобто не хворими / і не прикрими». Ще багато чого він приписує римам.
У збірці Михайла Зарічного «Краще менше» (2010) є вірш «Ри(т)ми. Поет»:
він мав неабиякий талант і тому умів
робити те що ніхто з нас не вміє
видобувати істини зі схожості звучання слів
і з чергування наголосів (наче серце при аритмії)
Є ще й інші вірші про мистецтво поетичне у цій збірці, як і в збірці «Теґи: Тести та теґи» (2012), зокрема вірш «Верлібр (згадуючи Назара)»:
а якщо тільки трапиться рима –
прищемити їй пальці дверима
Це алюзія до вікопомного «обруба» незабутнього Назара Гончара:
а рима
дверима
гуп!
Михайло Зарічний, коли каже «Назар», підмислює «Назар Гончар», – це, мовляв, зрозуміло і «за замовчуванням». Сам він наводив приклади з грузинської літератури, пояснюючи це. Коли в Грузії кажуть «Ілля», то зрозуміло, що це «Ілля Чавчавадзе» тощо. Отут я вже (завдяки Назарові Гончару) перекидаю місток до начебто рецензованої збірки Михайла Зарічного «Просто сто сторінок», у якій є вірш «Згадуючи Назара при ліжковому режимі»:
Ліжко моє – мій прескрибований (prescribed) Всесвіт
Ліжко чиєсь – do you sleep English?
Ліжко чиєсь – Dormez-vous français?
Ліжко чиєсь – Heeft u de Nederlandse slapen?
Ліжко чиєсь – Dormi italiano?
Ліжко чиєсь – Sover du svenska?
Ліжко чиєсь – Ĉu vi dormis Esperanton?
Ліжко чиєсь – あなたは日本語が寝ていますか？
Ліжко чиєсь – ¿Duermes español?
Ліжко чиєсь – An bhfuil tú codlata nGaeilge?
Ліжко чиєсь – Suomen nukut?
Ліжко чиєсь – Íslenska tungumál sefur þú?
Ліжко чиєсь – Latine dormitis?
Ліжко чиєсь – dormi română?
Ліжко чиєсь – czy śpisz po polsku?
Ліжко чиєсь – je kulala Kiswahili?
Ліжко чиєсь – gjør du sover norsk?
Ліжко чиєсь – κοιμάστε Έλληνες;
Ліжко чиєсь – você dorme Português?
Ліжко чиєсь – spiš slovenščina?
Ліжко чиєсь – Schlafen Sie Deutsch?
........................................................
(Тут ще відсутня мова волапюк.)
Ліжко моє – мій найщиріший друг
Це значно розширений у мовному сенсі вірш Назара Гончара «Ода до ліжка або Колискова для себе»:
Ліжко моє
моя поетична майстерня
Ліжко моє
мій найщиріший друг
Ліжко чиєсь
do you sleep English?
Ліжко чиєсь
schlafen Sie Deutsch?
Ліжко моє
Ліжко моє – українське
Ліжко моє
то мій вселюдський борг
Є ще чимало тут віршів на тему «ars poetica». Взагалі-то про збірку Михайла Зарічного «Просто сто сторінок» треба таки написати повноформатну справжню рецензію. Наразі ж я подав лише деякі свої імпресії, прикрившись її назвою.
***
Як своєрідний додаток додаю добірку Михайла Зарічного з антології української паліндромії «У сізір’ї Рака», яку ми упорядкували спільно із світлої пам’яті Миколою Мірошниченком. І це невипадково, адже мистецтво паліндромії є наче квінтесенцією мистецтва поетичного.
Михайло Зарічний
***
Є удар – ґедзь здеґрадує!
***
Е, ти дурен, ерудите!
4 В 4
Тетра – в квартет!
***
Он диваки. Та мета – математика, видно.
***
А рід і не шикував – у кишені діра.
***
Моно гіперепігоном.
***
Ум за красу у сарказму.
***
Рота робота – то б оратор.
***
Віц сип! О, зробити борзописців!
***
Е, терміни, – нині мрете!
***
На рот сервіс – і в ресторан!
ОТ ВАМ АВТО
– «ЗАЗ»?
– А «Тойота»?
***
Акт супремум. Умер. Пустка.
***
І радувалися – сила в ударі.
***
Перманентно он тне нам реп.
***
Я сват Шеви – вештався.
Tatoo (З «ЧИТАНКИ»)
У тата тату.
***
«To be or to have»
E. Fromm
Є, а має.
***
І нинішні інші нині.
***
І не сон і він, о, ще ні!
Інші нині відносини
(Вини сон діві). Нинішні
і не що? Ні, він осені…
***
І не сон, і витає політ,
Втім, оте воно, інші нині
І нинішні. О, нове, – то міт!
В тіло п’є. А ти? Він – осені…
АНТИКОМУНІСТ
Ні, не Ленін.
***
А квіти – витівка!
***
Море ж де? Не мене менеджером!
Українсько-російський паліндром
(перемовини про ціну на газ)
– Є? – Э!
***
Вита ер креатив.
***
Так сумно – он «Мускат».
***
Був я – уяву б…
ПОДВІЙНИЙ ПАЛІНДРОМ
Ai, de media (голл.)
А, і де медіа? (укр.)
***
Ретро – «Портер».
Ретро пера – репортер.
РЕП ОПЕР
А не жде реп опер, бо добре попереджена.
***
Жадібні – цим мито!
О, тил, окіл, ажіотаж,
А то і жалі – коли то
Отим ми? Цін біда ж.
***
І сувенір, і вір, і не в усі…
***
Ціна ненависна. Ні, фінанси в…, а не в ніц!
***
Химер коли сил окремих…
***
А факси – та б у батискафа.
У батискафа факси – табу.
***
У борг – од і до гробу!
***
І не множини жон мені.
***
Текіла – лік? Ет…
***
І ти, маско, в оксамиті.
***
Коня! Дорогу!! Городянок!!!
***
Е, жнемо – не феномен же!
***
Вір, о, ти, тепер у репетиторів!
***
Отримали: сила – мир то!
***
От азарт карт. Нокаут, оборона. Рано – роботу, а контракт – раз, а то…
***
В
И
П
И
Т
И
Б
И
Л
И
П
И
Л
И
П
И
Л
И
Б
И
Т
И
П
И
В
Випити? Били, пили. Пили би? Ти пив?
***
А
Т
Е
М
А
Т
О
Щ
Е
М
Е
Щ
О
Щ
Е
М
Е
Щ
О
Т
А
М
Е
Т
А
А тема – то щем. Е, що щем? Е, що та мета?
«ФАЛЬСИФІКАЦІЯ ВИБОРІВ»
(неактуальне)
В
И
Б
О
Р
И
Т
Е
Д
О
Б
Е
Р
Е
Б
О
Д
Е
Т
И
Р
О
Б
И
В
Вибори: те добере-бо, де ти робив!
ВИБУХ УБИВ
В
И
Б
У
Х
И
Т
О
Л
У
Б
О
Т
О
Б
У
Л
О
Т
И
Х
У
Б
И
В
Вибухи толу бо то було – тих убив.
***
Б
Е
Р
Е
Ж
Е
Н
О
М
Е
Р
О
Б
О
Р
Е
М
О
Н
Е
Ж
Е
Р
Е
Б
Береже номер. О, боремо не жереб!
***
Н
О
В
И
М
О
С
О
Б
И
В
О
Н
О
В
И
Б
О
С
О
М
И
В
О
Н
Новим: Особи, в онови – босо! Мив он!
***
Д
О
Т
Е
М
О
В
И
Д
Е
Т
И
М
И
Т
Е
Д
И
В
О
М
Е
Т
О
Д
До тем: О, ви де? Ти, мите, – диво-метод.
***
В
О
Р
О
Н
О
Т
Е
Д
О
Р
Е
П
Е
Р
О
Д
Е
Т
О
Н
О
Р
О
В
Ворон оте «до» – репер! О, де то норов!
***
В
І
Р
И
Ш
Б
О
І
Т
И
М
І
О
Б
Р
И
С
О
Т
І
Ш
И
М
О
Т
О
М
И
Ш
І
Т
О
С
И
Р
Б
О
І
М
И
Т
І
О
Б
Ш
И
Р
І
В
Віриш-бо і тим? І обрис, о, тішимо – то миші, то сир… Бо і миті обширів…
ПАЛІНДРОМНІ ДЕФІНІЦІЇ
Бузьок – хат птах.
Канапка – шинка, книш.
Речитатив – реп опер.
Затратний проект – кошт – шок.
Горілка – біса засіб.
Півтора VIPа – віп і пів.
Віртуоз – гами маг.
Талант спікера – дар зрад.
***
«Ь» – ЦЕ НІ! КІНЕЦЬ!
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2018/03/07/143749.html
|
