«Буквоїд» пропонує п’ятірку книжок тижня.
Вікторія Гранецька. «Мантра-Омана»
Вікторія Гранецька. Мантра-Омана, Харків, Клуб сімейного дозвілля, 2011. - 240 с.
Лаври Стівена Кінга не дають спокою багатьом українським авторам, які працюють у жанрі фантастики, містики чи хорору. Утім, не кожен вітчизняний письменник удостоюється публічного порівняння із успішним американським колегою. Цьогоріч такої честі удостоїлася переможниця літературного конкурсу «Коронація слова» Вікторія Гранецька. Її містичний роман «Мантра-омана» припав до душі Люко Дашвар, яка у коментарі до цієї книжки написала коротко і зрозуміло: сюжет, гідний творів Кінга. Зайве сперечатися із Дашвар, тиражі книжок якої сягають вже 100 тисяч примірників. Головна героїня «Мантри-Омани» - Євпраксія, а простіше - Єва. Її життя - балансування між реальністю та ірреальністю. І зрозуміти, у який момент нині і де знаходиться головна героїня, неможливо. Тут варто було б згадати іншого автора - японського письменника Харукі Муракамі. Утім, чого у Вікторії Гранецької більше - Муракамі чи Кінга, судити читачеві.
Умберто Еко. «Празький цвинтар»
Умберто Еко. Празький цвинтар. Харків. Фоліо, 2011. - 634 с.
Довгоочікувана прем´єра на українському книжковому ринку - новий роман Умберто Еко «Празький цвинтар». Це - шостий роман італійського письменника. Рік тому він побачив світ у видавництві Бомп´яні, і вже тепер ми можемо його читати українською.
Зайве говорити щось про стиль та манеру письма автора всесвітньовідомих романів «Ім´я рози» та «Маятник Фуко». У новому його романі є все: і змови, і масонство, і вбивства і багато того, що тримає читача у напрузі. Дія роману відбувається у ХІХ столітті у Європі. Головний герой - капітан Сімоні Сімоніні, який працює то на британську контррозвідку, то на російську розвідку. Його щоденникові нотатки - розповідь про суцільні авантюри і містифікації Європи дев´ятнадцятого століття. Як каже сам автор, усі персонажі у романі, окрім головного героя, - реальні.
Збірник «Письменники про футбол»
«Письменники про футбол. Харків, «Клуб Сімейного Дозвілля», 2011. - 320 с.
Ім´я Сергія Жадана це - своєрідний знак якості у літературі. І не важливо, про що йдеться: про його власні твори, чи тексти, які він презентує. Упродовж останніх двох років як упорядник Жадан представив дві антології - прозову «Декамерон» і поетичну - «Метаморфози». І ось тепер маємо третю книжку. Її важко назвати антологією. Це - збірник оповідань 11 письменників на обрану тему. Про футбол. Власне, книжка так і називається «Письменники про футбол». Юрій Андрухович, Андрій Бондар, Сергій Жадан, Юрій Винничук та їхні брати по перу оспівали цей давній і улюблений українцями вид спорту. Кожен, звісно, зробив по-своєму, із притаманною їм іронією. Наприклад, письменник Андрій Кокотюха відверто зізнався: він не любить футбол, але участь у так званій літературній збірній із футболу взяв. Врешті-решт, наскільки вдалим був Жадан як капітан і Кокотюха-футболіст, читач оцінить сам.
Марія Матіос. «Армагедон уже відбувся»
Марія Матіос. Армагедон уже відбувся. Львів, ЛА Піраміда, 2011. - 112 с.
Початок 2011-го року для Марії Матіос розпочався із неприєностей. Її книжка «Вирвані сторінки із автобіографії» обурила радянських ветеранів і вони звернулися до прокуратури із скаргою на письменницю. Колишніх бійців Радянської Армії образило те, що Матіос порівняла пам´ятник Слави у Києві із фалосом. Слідчі, міліція, прокуратура, врешті-решт президент України. Усі вони виявилися втягнуті у якусь дуже дивну і химерну історію навколо «Вирваних сторінок із автобіографії». Випадковість? Ні. Бо вихід нових книжок Марії Матіос - завжди подія для громадськості. Навіть, можливо, і для тієї частини, яка ці книжки і в очі не бачила. «Нація», «Солодка Даруся», «Вирвані сторінки із автобіографії». Кожна із цих робіт Матіос читачів не залишала байдужими. Бо у кожній із них ми упізнаємо себе. Як зрештою - і у новій книзі письменниці «Армагедон уже відбувся». Про що ця повість? Відповідь проста: про нас. Про жорстокий світ, який котиться до прірви. Про людей, які забули, заради чого вони прийшли у цей світ. Іван Олексіюк, який помирає, і драма, яка розгортається навколо цього - із його синами, заповітом та людськими пристрастями. Це і є Армагедоном. Маленьким, але здатним помножитися і підірвати увесь світ.
Олексій Нікітін. «Істемі»
Алексей Никитин. Истеми. М.: Ад Маргинем Пресс, 2011.
Історія про п´ятьох студентів радіофаку Київського університету, які у 80-і вирішили пограти у віртуальну гру. Кожен із них мав свої землі, підданих, армію, зброю. Але у віртуальному вимірі. Щось на зразок гри «Цивілізація». Гралися собі хлопи, поки на них не «стукнули. КГБ їх посадило на кілька місяців. З універу вигнали. Утім, фінал роману, а саме - відповідь на те, хто їх «заклав», розчарував. Хоча книга київського автора Олексія Нікітіна читається дуже легко і приємно.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/pesentation/2011/10/11/104500.html
|
