Передчасна смерть Ніли Зборовської приголомшила своєю жорстокою несправедливістю, бо ж, попри страшний діагноз, я все-таки вірила, що Бог продовжить її дні на цім світі, хоч і занадто незатишного для неї, людини не від світу цього…
На щастя, Ніла була однією з немногих обраних і покликаних від світу Божого, Богом задуманого, ідеально-гармонійного, де щирість, добро і правда - справжні, і світло від них не ріже очі, а просвітлює і присвітлює...
Можливо, світу майбутнього, але аж ніяк не теперішнього, оцього, перетвореного нами, друкованими-цивілізованими, на торговисько марнослав´я, театр абсурду, кривавий ринг, де або ти когось дубасиш, або дубасять тебе. Їй теж перепадало від агресивного захланного конформізму, готового продати рідну маму і дочку рідну... Тому часто навіть свята наївність не могла вирятувала Нілу від душевних катаклізмів. Рятувало інше, те, що насправді Ніла жила на грані майбутнього і... минулого, за власними правилами честі, закоріненими у звичаєвих законах її селянського українського роду і народу, що своєю чергою були для нас, нині сущих як нація не тільки запорукою виживання, а й продовженням у безсмерті. Звідси стає зрозумілою її незбагненна, при всій своїй духовній нетутешності, конкретність у глибоко національній ментальності, у своєму призначенні вченого-літературознавця (доказом чого є її фундаментальна наукова праця «Код української літератури», написана з позиції правдивого патріотичного таланту), врешті, у своїх вчинках: тільки вона здатна була пожертвувати власним часом, щоб відредагувати чималий обсягом твір колеги лише тому, що він містив унікальний науково-історичний матеріал, тільки вона вміла стати на захист несправедливо неоціненого митця...
Це ті основоположні риси українського національного характеру, розгублені нами у нескінченній війні з власною свободою за власну державність, які збереглися крицево у ніжній і милосердній душі цієї тендітної і красивої істино української ЖІНКИ, посланої нам з нашого минулого і майбутнього, щоб ми по-іншому подивилися на свій світ... Несправедливо передчасний її відхід...І навіть у тому, що пішла вона від нас у великий для неї день - День Незалежності. А може, Ніла Зборовська просто передчасно виконала свою земну місію і пішла туди, звідки прийшла - у свої білі оболоки, у свої високі й чисті небеса, щоб ще й звідти присвітити нам дорогу. Дорогу до себе? Відповідь на це риторичне запитання - у Господа Бога.
А нам зосталася пекуча скорбота і нерозгаданий код таємничої, небуденної, безмежно талановитої української душі Ніли Зборовської, яка сподобилась у Всевишнього вознестися в Небеса в найдорожче для неї свято - День Незалежності України. Земля пухом, світла пам´ять і Царство небесне Тобі, Нілочко - свічечко наша...
Галина Тарасюк
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/digest//2011/08/30/111420.html
|
