Коментар до роману Наталії Дев’ятко «Скарби Примарних островів»
Наталія Дев´ятко - один із найцікавіших молодих авторів Придніпров´я, і
її роман «Скарби Примарних островів», написаний у популярному жанрі, цілком
оригінальний і не схожий на фентезі і піратські саги інших авторів.
З перших сторінок читачі занурюються в дивовижний світ уявної країни,
де живуть люди з різними іменами: слов´янськими, латинськими і вигаданими;
поруч із людьми існують фантастичні істоти: дракони, русалки, крижаний янгол з
пазурами, дияволоподібний чиновник Химера, персоніфікована Смерть. А в центрі
подій - відважний пірат, капітан Ярош Сокіл.
Але роман, звичайно, написаний не для того, щоб ідеалізувати морських
розбійників, - адже серед піратів, які реально існували, жорстокий і підступний
Чорна Борода був набагато більш поширеною фігурою, ніж шляхетний капітан Блад
або колоритний Джек-Горобець. Та це в даному випадку неважливо, бо пірати в
романі і, в першу чергу, Ярош Сокіл, - не стільки реальні пірати, скільки
символ протесту проти пригноблення людської гідності, проти нівелювання
яскравих особистостей і перетворення їх на сіру масу. І нехай примарних
островів свободи і щастя навіть не існує, як не існувало казкового Ельдорадо,
але відчайдухи всіх часів і народів все одно їх шукали; одні прагнули золота,
інші - духовних скарбів. І, можливо, самі ці пошуки були важливішими за
примарну мету...
Коли я читала роман, мені раптом спало на думку одне дивне порівняння.
Адже, як кажуть філософи, історія людства розвивається по спіралі. Історія
світобачення - теж. Згадаймо, що в епоху Відродження було багато символів в
мистецтві, письменники і художники персоніфікували явища природи і людської
фантазії. Одна з найвідоміших картин Альбрехта Дюрера називається «Лицар,
смерть і диявол». Ремінісценції, пов´язані з цією картиною, вже приходили до
мене, коли я писала свій перший роман «Таїна преображення», де дія відбувається
в чотирнадцятому столітті. І ось, читаючи роман Наталки, я знов згадала цю
картину: лицар в обладунках їде на коні, смерть переслідує його по п´ятах,
диявол погрожує йому, а лицар все одно прямує вперед, до своєї мети, і ніщо не
може його зупинити. Та чи не схожий на цього лицаря капітан Ярош, котрий теж
прагне досягти своєї мети навіть ціною життя? І ніякі темні сили не можуть
зупинити цього мужнього капітана й його незвичайну команду. Отже, промайнув
певний час, і на новому витку історичної спіралі в мистецтво повертається тема
духовних пошуків героя, давніх символів і містичних одкровень.
Підсумовуючи свій коментар, скажу, що в українську літературу увійшов
молодий цікавий автор, який в жанрі романтично-філософського фентезі
намагається розповісти про вічні проблеми земного буття і високі прагнення
людської душі.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2011/07/15/071825.html
|
