Черговий віртуальний майстер-клас Андрія Куркова присвячений тексту Олени Рибки.
Олена Рибка
SKY-LINE
Гострі пальці вогнища розламували світобудову на пів´яблука і шість
материків. Пів´яблука запеклося від жару, почервоніло й вибухнуло сонцем у
грудях. Від того вибуху на зеленому небі утворилося око Бога. І побачив Він, що
це - зайве, але добре. І подарував тобі кохання, яке ти заховав у
найнесподіваніших місцях на небі, на землі і на віки-вічні.
***
Годинник відлічує спалахи божевілля у місцевої зозулі. Сизоперо починається
день. Сонце запитує, скільки часу на розмову. Зозуля мовчки викладає рекламні
проспекти, презентаційні диски і пробник з ароматами повітря, вікон і твоєї
шиї. І зачинає кувати. Кумкають жабки її телефонів, повзуть равлики її листів,
а сонце плаче росою, а ніч не починається. І побачив Бог, що це не добре і не
погано, а зайве. Розсердився і закидав зозулю спамом від янголів.
***
Ліхтарник випив третю пляшку французького бульвару, закрутив навколо шиї
гепарда хустку із тигровим візерунком, спалив рукопис, де було записано розмову
із Малим принцом, і перетворився на Скрипаля на даху. І побачив Екзюпері, що це
не погано, але й не добре. І засвітив скрипалю в око. А Бог обох розвіяв по
чотирикутному раю на всі дев´ять боків.
***
Повітряна кулька ніколи не їла ананасів. Так само вона не куштувала
бананів, картоплі і зелених помідорів. Тому кулька не розуміла вегетаріанців і
надималася перед ними, але водночас постійно виривалася з рук хлопця, який їв
хот-доги.
І побачив Бог, що це фаст-фуд. І зробив висновки.
***
У божевільного кролика зламався касовий апарат. Тоді він став барабанити, і
йому подарували дарбуку. Бузкова гілочка записала кінцевий результат
апостольських діянь і звела дебет із кредитом.
Тоді Бог засміявся, а вулкан прокинувся, щоб зупинити наступний авіарейс із
грішницями.
***
Паприка хотіла схуднути і їла тільки повітря. Від того вона втратила
м´якість стегон і набула гостроти. Бог вмочив палець і сказав, що це не добре,
не погано, а червоний перець.
***
Цвіркун
зацокотів намальованим віялом, схопив обома пальцями горішок і розколов його. І витікла звідти ріка і принесла кожній парі по фарі. І
запалили вони їх. І побачив Бог, що стало світло. І назвав це Днем
автомобіліста.
***
Котилася торба з високого горба і викотилася на трасу Харків-Київ.
Розгубилася і вклала по зернятку в кожну ямку. І вистрибнуло колосся під
колеса. І побачив прокурор, що це недобре. І пішов працювати до ДАІ. І це було
погано. А Бог сказав, що це не його торба була.
***
Засмага лягла на спину і заснула. Прокидається - а її у річку засунули.
Вона застудилася і сховалася у кишеню до Червоної Шапочки. І побачила це
бабуся, насварила і наказала залишити там, де взяла. А Вовк почув це і став
директором солярію. І побачив це Бог і сказав, що у казки не вірить.
***
У мурахи було дванадцять кришталиків цукру. Він шукав ще п´ять, щоб спитати
у школярів, скільки стане. І його автобус переїхав. Бог заплакав і сказав, що
це смерть в ім´я науки.
***
Восьминіг писав листи на лататті і надсилав до Латвії. Там їх отримували
сонечка, перекладали, але не знаходили жодної пропозиції одружитися. А їм
хотілося. Бог подумав, що це нормальне бажання і подарував їм соняшник.
***
Бог прочитав хмари на небі, засміявся, прокреслив білу смугу літаком і
сказав: а тепер ходіть по ній, коли захочете знати правду. І був день, і була
ніч. І було це добре.
Від Андрія Куркова
Легкість фантазії і пера приваблюють до цих коротеньких анекдотів-притч,
хоча використання однієї й тієї ж фабульної формули - маю на увазі кінцівку
кожного текстика - наштовхують на думку, що читач втомиться десь на третій
сторінці, або втомиться автор і не напише цих історій на три сторінки. Як
тренування стилю і думки всі тексти заслуговують на гарну оцінку, але хотілось
би порадити авторові ускладнити своє завдання і спробувати записати одну
історію, щоб рівнялась обсягом всім поданим вище.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/maysterni/2011/06/20/072220.html
|
