На питання «Що читати?» відповідає письменниця, директор тернопільського видавництва «Ірма» Ірина Мацко»
Що Ви
читали останнім часом? Що сподобалося, а що ні?
На жаль, читати зараз маю мало часу, хоч дуже
люблю. Намагаюся викроїти його у поїздках або на відпочинку. Тому «останнім
часом» у мене поняття дуже розтягнуте.
Оскільки маю відношення до казок і цікавлюся
їх історією, розвитком, впливом на дитину та й всім, що є дотичним до казки,
нещодавно знову із новим баченням та розумінням перечитала казки Ернста
Теодора Амадея Гофмана. До казок було завжди особливе ставлення. Читала колись
усі, що попадали до рук. Зараз дітей до цього залучаю. А ще перечитуємо з ними
вже вкотре вибрані вірші Наталі Забілої, твори Всеволода Нестайка, Василя
Сухомлинського. На цих сюжетах я росла і, думаю, ще багато поколінь виросте. Це
- справжня класика. Але й сучасних авторів не оминаємо увагою. Хоча перед тим
як запропонувати дітям для прочитання перечитую сама. Чудові книги зараз видає
видавництво «Грані-Т», «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Видавництво Старого Лева».
Прочитала нещодавно книгу «Дике серце» Джона Елдреджа
від видавництва «Свічадо» і вже дочитую наступну книгу «Чарівна». Останнім
часом багато уваги звертаю на психологічні твори, пізнання себе. Часто звертаюся
до поезії Ліни Костенко. Дуже близька мені її творчість. Із сучасників люблю
Ірен Роздобудько, мою землячку Лесю Романчук.
Що
плануєте прочитати?
Дітям хочу запропонувати книги Лесі Вороніної
«Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру», «Таємниця пурпурової планети».
Синові - В. Рутківського «Джури-характерники».
Думаю ці книги їх захоплять та спонукають до
подальших пошуків в читанні.
Щодо мене, то знову ж таки, за браком часу, художні книги не встигаю
читати. Навіть ті, які б потрібно було причитати. Зараз на полиці лежить «Залишенець»
Василя Шкляра. Переглянула книжку, але свідомо і вдумливо прочитати поки що не
вдалося.
Що б Ви
радили почитати іншим?
Радити читати щось, думаю, не варто. Для
кожного це свій вибір і своя потреба прочитати той чи інший твір, і взяти з
нього для себе щось важливе. Нехай навіть одну фразу, яка буде сприйнята і усвідомлена
і, можливо, змінить погляд на світ. Вірю, що все у житті до нас приходить не
випадково. І книжка - також. Це формування кожної особистості за допомогою
книги, і як воно відбудеться не варто прогнозувати. Часто книжки, які мені
рекомендують, не сприймаються мною, або навпаки, знаходжу, як скарб, невідому
та закинуту десь на полиці книжку. Ніколи не намагалася наслідувати моду і
читати те, що рекомендують чи піарять.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/that to read/2011/06/04/150819.html
|
