Алла Сєрова. Інший вид. – Львів, Кальварія, 2010. – 172 с.
Жанр: жахи для жінок
Я ніколи не думав, що таке можливо - написати доволі жорстку за стилем
історію, наближену до горору, яку при цьому можна при бажанні можна рекомендувати
шанувальницям Маргарет Мітчелл або Дарії Донцової. Якщо у своїх попередніх
романах «Правила гри» та «Подвійне дно» запорізька авторка Алла Сєрова ще якось
припускала, що поруч із головними героїнями - сильними українськими жінками,
можуть і мають право існувати в рамках однієї історії особи чоловічої статі,
причому - не завжди безхребетні підкаблучники, то «Інший вид» мужчинам читати
не рекомендується. Хоча, повторюся, це не мелодрама і тим більше - не
феміністична агітка, а повноцінний трилер, навіть не стільки містичний, скільки
психологічний. Але це - жіноча психологія, котра не дає мужикам жодного шансу
стати героєм. Хіба дійовими особами, та й то - не головними. Ну, хіба можна
відстоювати питомо чоловічі цінності, коли одного звуть Мар`ян, а іншого - Орест...
Все, що сказане вище - здебільшого відчуття. Ніде не написано прямим
текстом: «Геть чоловіків!», але той, хто читатиме «Інший вид», напевне
зрозуміє, що я маю на увазі. Правда, авторка вправно підстрахувалася,
придумавши своєму феміноцентризму логічне виправдання, яке сто процентів грає
на користь сюжету: шестеро дівчат, котрі вирушають на Закарпаття збирати
фольклор, а насправді потрапляють у пастку до упирів, вчаться на філологічному
факультеті. Де навіть хлопчина, який випадково забрів не на свою територію, не
мужніє на фоні слабкої статі, а з часом втрачає чоловічі риси, перетворившись
на амебу звичайну в жіночому царстві.
Героїні Сєрової належать до різних соціальних верств, і, до її честі,
авторці вдається скупо, зовсім по-чоловічому, дати кожній з них вичерпну
характеристику. Так прописують персонажів для кіно, та й сам роман досить
кінематографічний, окремі сцени можна навіть спеціально не адаптувати до
сценарного формату. Правда, спочатку мені здалося, що читаю український слешер
- це такий різновид горору, коли група молодих людей опиняється у замкненому
просторі та гине по черзі від зубів упиря, різницького ножика чи бензопили.
Проте я помилився, все не так просто, і ось тут варто замовкнути - адже
розкривати, що насправді сталося з філоложками на покинутій базі відпочинку, не
слід. Бо для чого тоді платити гроші за книжку і читати її? А зробити так
варто, навіть не зважаючи на те, що чоловіків відсувають на узбіччя сюжету, а
чоловічій світ піддається нещадній критиці. Суть якої - жінка завжди
сексуальний об´єкт, а вже потім - самостійна особистість. Куди мені з моїм
сексизмом це зрозуміти...
Скажу лишень, що героїням доведеться розбиратися навіть не в слов`янській, а взагалі в єгипетській
міфології. Що напевне змінить нашу уяву про природу упирів та вурдалаків. Хоча
конфлікти всередині жіночого товариства авторці вдалися набагато краще,
яскравіше та гостріше, ніж протистояння в упирському середовищі. Перегорнувши
останню сторінку, я зайвий раз усвідомив, чому жінки ненавидять працювати в
суто жіночих колективах. І під час читання окремих епізодів складається
враження: ось раптом зараз Аліна вчепиться в горло Риті, а Ліка почне рвати
зубами Катю - тут і вурдалаки не потрібні.
Оцінка ****
Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику:
* Жодної надії;
** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;
*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;
**** Хочеться краще, але загалом поживно;
***** Так тримати!
Значок (+) біля оцінки – Автор може краще.
Значок (-) біля оцінки – Аби не гірше.
Книжки з низької полиці. Введення в рубрику
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/criminal//2011/05/17/070649.html
|
