Буквоїд

Олена Марінічева: «З нон-фікшену я б порадила книгу німецького філолога Віктора Клемперера «Мова Третього Рейху»

07.05.11 07:53 / Буквоїд
На питання «Що читати?» відповідає перекладачка та журналістка Олена Марінічева.
- Що Ви читали останнім часом? - Орхан Памук «Музей невинності». Навіть шкода, що нещодавно перегорнула останню сторінку цієї дуже великої за обсягом книжки. Дивний роман, мені ні з чим порівняти його у світовій літературі. Практично немає ані гострого сюжету, ані захоплюючого дії. Тільки опис одного почуття до однієї людини. Почуття кохання. З якого, як із кокона, розмотуються всі можливі, щасливі й нещасні, відчуття і переживання людини на цій землі. 
Зараз дочитую повість Тані Малярчук «Троянда для Лiзи». Це рання повість української письменниці, чиї оповідання я перекладаю російською. Із подивом виявила, що не читала цей твір раніше, що в ньому — дуже  сильному і зрілому — містяться вузлики багатьох сюжетних ліній, які розвиваються в наступних творах Тані. Читаю для задоволення і також шкода, що лишилися лічені сторінки.  - Що плануєте прочитати? - Якщо бути чесною, то треба навести дуже довгий список. Я вже змирилася з тим, що в останні роки стос книжок, які я хочу прочитати, росте і росте на столі. Не встигаю. Але що прочитаю точно — це привезені щойно із Лондону книги Грега Ігана (Greg Egan). Я перекладаю його з англійської та уважно стежу за творчістю цього чудового письменника-фантаста, який наполегливо прагне віднайти моменти, що можуть визначити завтрашні тенденції. Іган точний у своїх прогнозах: і щодо розвитку науки й у плані трансформації стосунків між людьми. Привезла його нові книги: «Oceanic» і «Zendegi». - Які книжки можете порадити для читання іншим? - Художню літературу радити не стану. У кожного свої уподобання і свої рецепти. Згадаю  лише, що особисто я в моменти душевних криз і потрясінь перечитую Бориса Пастернака «Доктор Живаго» —  допомагає, підтримує, дає сили ... А ось з нон-фікшену я б порадила прочитати книгу німецького філолога Віктора Клемперера «Мова Третього Рейху». Це спостереження за мовою фашизму, за тим як саме через мову, слово —  відбуваються важкі зміни в окремих людях і в суспільстві в цілому, в результаті чого агресія і неуцтво (дві складові частини фашизму) стають нормою. На жаль, ця тема зараз актуальна ... Раджу й іншу книгу —  Антоній Сурожський «У нас є що сказати про людину». Це читання іншого ґатунку, воно дає міцну надію на людину як таку, —  істоту, що любить і думає, а отже народжується  не для руйнування, а для творення — в тому числі, і себе.    
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/that to read/2011/05/07/075309.html
Copyright © 2008 Буквоїд
При повному або частковому відтворенні посилання на Буквоїд® обов'язкове (для інтернет-ресурсів - гіперпосилання). Адміністрація сайту може не розділяти думку автора і не несе відповідальності за авторські матеріали.