21-го березня 2011 року, на 74-му році життя, після важкої довготривалої хвороби пішла за вічну межу Олександра Іванівна Вінграновська-Білинкевич
В долі цієї світлої жінки поєдналися долі кількох поколінь представників української культури: батька, Івана Білинкевича, відомого франкознавця і краєзнавця, Ірини Вільде, з якою пані Лесю поєднували родинні й людські стосунки, Ярини Полотнюк, доньки, вченого-сходознавця й талановитої художниці (1960-1998), в чиїх роботах мистецтвознавці вбачають "наївну мудрість Матісса" й простоту народної ікони... І, звичайно ж - Миколи Вінграновського, геніального поета, чоловіка й друга. Здавалося, ще вчора пані Леся тримала в руках журнал "Сучасність" (2100), де встигли вийти її непересічні спогади про Вінграновського ("Два слова про Миколу"), тішилися виходу в світ альбому з роботами доньки Ярини (Київ, "Народні джерела", 2010)... І ось - сумна звістка, непоправна втрата. Втім, лишається вічне тепло, вічні вірші і вічна пам´ять.
Рідні, близькі, друзі
Інформація: УЛГ
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/sum/2011/03/21/190033.html
|
